«Наша мета на наступний рік – локалізація виробництва озброєнь в Україні», – Умєров

Джерело: Міноборони

Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.

Під час конференції Рустем Умєров зазначив, що Велика Британія є одним з найбільших партнерів та союзників України. Зокрема він подякував за всю надану зброю, яка дозволила Україні вистояти у перші дні повномасштабного вторгнення РФ, а також й сьогодні дозволяє звільняти українські землі.

Очільник Міноборони закликав британські оборонні компанії використати українські умови – можливість перевірки зразків у бою, швидкий відгук від військових – для прозорої та ефективної співпраці з українськими виробниками.

“Ми зацікавлені у прямих угодах з британськими виробниками, готові підписувати довгострокові контракти”, – зазначив Рустем Умєров.

А також підкреслив, що на наступний рік у бюджет Міністерства оборони України на статтю “озброєння, військова техніка та боєприпаси” для ЗСУ виділяється 255 мільярдів гривень.

“Нашим викликом є не лише створення та розвиток технологій, а і їхнє масштабування”, – резюмував Рустем Умєров.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.