НАТО не підтримає заклики Трампа про значне збільшення витрат на оборону – Reuters
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
Однак, зазначають офіційні особи та аналітики, найімовірніше, НАТО погодиться вийти за межі своїх чинних цілей.
Цього тижня обраний президент США Дональд Трамп заявив, що члени альянсу повинні тратити 5% свого ВВП на оборону, що набагато більше, аніж встановлені зараз 2%.
Подібні заяви Трамп робить не вперше. Ще під час свого першого президентського терміну він погрожував не захищати членів НАТО, які не вкладають достатньо в оборону.
У НАТО зазначили, що згодні з необхідністю збільшення витрат на оборону, однак не згодні з цифрою у 5%, яка, як вважають аналітики, буде і політично, і економічно недосяжною майже для всіх членів альянсу. У такому випадку країнам доведеться вкладати сотні мільярдів доларів на оборону.
Та, як повідомляють офіційні особи, на саміті НАТО у Гаазі у червні, найімовірніше, буде ухвалено нову ціль, викликану побоюваннями, що Росія може вдертись у країну НАТО.
Поки невідомо, якою буде нова ціль і чи буде вона достатньою, аби задовольнити Трампа. Дехто очікує, що члени альянсу після суперечок досягнуть цілі у 3% ВВП. Але навіть така ціль буде непосильною для багатьох, які і зараз ледь досягають цілі у 2% ВВП.
“Схоже, що відбудеться зрушення. Я не думаю, що це буде 5%, що було б нереальним майже для кожної країни світу зараз, але… це буде не 2%, яких ми вже ледь досягаємо, але це буде понад 2%”, – сказав міністр оборони Італії Гвідо Кросетто.
Італія, яка витрачає на оборону близько 1,5% ВВП, входить у список восьми членів НАТО, які не сягли чинної цілі у 2%.
Найбільше на оборону – за показниками 2024 року – витрачають Польща (4,12% ВВП), Естонія (3,43% ВВП) та США (3,38% ВВП).
За оцінками НАТО, у 2024 році загальні витрати на оборону всіх країн-членів сягли 1,474 трлн доларів, з яких близько 968 млрд доларів від США і 507 млрд доларів від країн Європи та Канади. Загальний середній показник склав 2,71% від ВВП.
Деякі аналітики вважають, що пропозиція Трампа про 5% зроблена навмисне, щоб почати перемовини і очікується, що у результаті він погодиться на 3%.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка європейських держав збільшили витрати на оборону. Однак у країнах, де державне фінансування обмежене, а витрати на оборону непопулярні, урядам буде важко знайти додаткові кошти для альянсу.
Відтак, тепер у Європі вважають, що континент повинен робити більше для свого захисту і не покладатись на Сполучені Штати.
Зокрема Франція та країни Балтії наполягають на спільному запозиченні Європейського союзу для фінансування витрат на оборону. Результат цих дебатів може залежати від результатів виборів у Німеччині у лютому, чинний уряд якої проти такої ідеї.
Аби стати самостійнішими у питанні оборони, ЄС потрібно витрачати більше на розвиток можливостей, які зараз надають США.
За словами Камілли Гранд, яка працює в аналітичному центрі Євроради з міжнародних відносин, поточна безпекова ситуація свідчить, що Європа повинна витрачати на оборону близько 3% ВВП.
Марі-Агнес Штрак-Циммерман, очільниця підкомітету з оборони Європарламенту, вважає, що Європа повинна збільшувати витрати, але не ставити якісь конкретні цифри.
“Нам потрібно мобілізувати набагато більше грошей, але ми не повинні дозволяти Трампу звести нас з розуму”.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
В недавньому інтерв’ю NBC News Володимир Зеленський заявив, що у разі проведення виборів до завершення війни Росії проти України, обов’язково балотуватиметься знову, оскільки він не може “кинути державу посеред бойових дій”. А якщо війна на момент виборів вже буде завершена, то рішення щодо переобрання “залежатиме від багатьох факторів”. Оскільки він вже давно не згадує про свою обіцянку “бути президентом одного терміну” і послідовно демонструє бажання зібрати й утримувати стільки влади, скільки можливо, то можна припустити, що балотуватись на другий термін Зеленський захоче в будь-якому випадку.
Уранці 30 жовтня в місті Новокуйбишевськ Самарської області Росії спалахнула масштабна пожежа на території місцевого нафтопереробного заводу. Перед цим жителі повідомляли про вибухи та роботу протиповітряної оборони. За повідомленнями в мережі, на підприємстві виникло щонайменше 11 осередків займання, а місто затягнуло густим димом.
Північнокорейське хакерське угруповання TraderTraitor може бути причетним до масштабної кібератаки на криптовалютну біржу Binance. За оцінкою американської аналітичної компанії TRM Labs, з біржі на десяти блокчейнах вивели приблизно 6,36 млрд доларів.
У день проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, в кількох штатах очікують дощі та сильні грози. Негода може ускладнити дорогу до виборчих дільниць і вплинути на явку виборців, зокрема в регіонах із конкурентними політичними перегонами.
У штаті Орегон, США, два гелікоптери зіткнулися в повітрі поблизу муніципального аеропорту Макміннвілла. Унаслідок аварії загинули троє людей.