Нацбанк, вперше з грудня 2024-го, підвищив облікову ставку до 15,5% річних
Джерело: НБУ
Національний банк 30 липня повідомив про підвищення облікової ставки до 15,5% через посилення цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця 2026 року.
Регулятор пояснив крок необхідністю зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань. Як запевняють, це дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%. НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску.
У червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% передусім завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування. Натомість базова інфляція надалі пришвидшувалася (до 8,1% р/р) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ. Минулими місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними.
НБУ прогнозує, що у другому півріччі інфляція продовжить зростати. За результатами 2026 року споживчі ціни можуть підвищитися на 10%, тоді як базова інфляція — на 9,2%.
Серед причин прискорення цін регулятор називає розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств, а також вторинні ефекти від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні.
Водночас НБУ очікує, що у 2027 році інфляція почне сповільнюватися і знизиться до 6,9%. До цільового рівня у 5% вона, за прогнозом, має повернутися наприкінці 2028 року.
Економіка України, за оцінкою НБУ, відновила зростання у другому кварталі 2026 року. Реальний ВВП зріс на 0,8% у річному вимірі завдяки покращенню ситуації в енергетиці та збільшенню бюджетних видатків. Водночас подальше зростання стримують наслідки російських атак на логістику, енергетику та підприємства. Попри це, НБУ покращив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,8%.
У 2027–2028 роках регулятор очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки збільшенню інвестицій у виробництво, зокрема оборонно-промисловий комплекс, стабілізації енергосектору та відновленню аграрного виробництва. НБУ також зазначив, що обсяги міжнародної підтримки дозволять профінансувати дефіцит бюджету без емісійного фінансування. У 2026 році загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від партнерів може становити близько $54 млрд.
Значна частина коштів за програмою Ukraine Support Loan буде спрямована на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Це має підтримати внутрішню промисловість і змінити структуру економічного зростання.
Ключовими ризиками залишаються нові атаки Росії на інфраструктуру, можливе зростання бюджетних потреб, тиск з боку заробітної плати, дефіцит робочої сили та ризики зміни обсягів міжнародного фінансування.
Водночас посилення фундаментального цінового тиску разом зі зростанням низки проінфляційних ризиків вимагають додаткових заходів НБУ для забезпечення належної жорсткості монетарних умов. Так, підвищення облікової ставки до 15,5% підтримає привабливість гривневих активів, сприятиме контрольованості інфляційних очікувань та збереженню стійкості валютного ринку. Це важливо для повернення інфляції на траєкторію сповільнення до цілі 5% на горизонті політики.
Тим часом, нардеп Ярослав Железняк назвав це “поганою” новиною. Він відзначив, що ще треба прямо врахувати наслідки для експорту та валютної виручки від постійних атак на порти та залізничну інфраструктуру.
- У травні ціни виробників промислової продукції зросли на 45,2% у річному вимірі проти травня минулого року.
- У 2025 році в Україні на 10,7 млн працюючих припадало близько 10,2 млн пенсіонерів. Такий баланс суттєво підсилює навантаження на систему соціального забезпечення, адже кількість людей, які потребують державної підтримки, зросла.
- Служба зовнішньої розвідки України вказала, що поки у розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу – в Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.