Науковці зафіксували стрімке скорочення популяцій риб через нагрівання Світового океану
Джерело: The Guardian
Тривале нагрівання океану призводить до системного скорочення популяцій морських жителів. Таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Ecology & Evolution. За їхніми даними, підвищення температури морського дна лише на 0,1°C за десятиліття пов’язане зі зменшенням чисельності риби на 7,2%.
Науковці проаналізували річні зміни у 33 тисячах популяцій у Північній півкулі за період з 1993 по 2021 рік. Вони окремо оцінили вплив довгострокового нагрівання морського дна, відмежувавши його від короткочасних температурних коливань, зокрема морських теплових хвиль. За результатами аналізу, в окремі роки скорочення популяцій через тривале потепління могло сягати 19,8%.
Провідний автор дослідження, еколог Шахар Чайкін із Національного музею природничих наук Іспанії, пояснив тенденцію так: “Якщо сказати просто: що швидше нагрівається океанічне дно, то швидше ми втрачаємо рибу”.
Він наголосив, що навіть на перший погляд незначні показники мають накопичувальний ефект: “Скорочення на 7,2% на кожну десяту градуса за десятиліття може здаватися невеликим. Але з урахуванням ефекту накопичення з часом і в масштабах цілих океанічних басейнів це означає разючу і глибоко тривожну втрату морського життя”.
Дослідження також показало, що морські теполві хвилі можуть тимчасово збільшувати чисельність окремих популяцій, створюючи враження позитивної динаміки. Водночас такі короткострокові сплески можуть маскувати загальну тенденцію до зниження популяцій через довготривале нагрівання.
Зокрема, теплова хвиля може призвести до зменшення популяції кільки у Середземному морі – на теплому краю її природного ареалу, – але водночас спричинити її зростання у Північному морі, де температурні умови є холоднішими. Дослідники встановили, що популяції в холодніших регіонах краще використовують такі тимчасові зміни, ніж у тепліших зонах. Проте ці короткочасні “виграші” в холодних водах приховують “масштабні втрати”, пов’язані із загальним потеплінням океану.
Науковці нагадали, що морські екосистеми є чутливими до змін температури, спричинених зростанням концентрації парникових газів в атмосфері через спалювання викопного палива. Вони неодноразово підкреслювали, що “кожна частка градуса має значення”, з огляду на те, що глобальне потепління наближається до межі 1,5°C, яку країни домовилися не перевищувати до кінця століття.
“Наше дослідження чітко показує, якою є біологічна ціна цього процесу під водою. Якщо ми дозволимо темпам нагрівання океану пришвидшитися навіть на одну десяту градуса за десятиліття, це призведе до значних втрат світових популяцій риби, які жоден план управління не зможе легко компенсувати”, – підсумував еколог.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.