Немовлята здатні відчувати ритм у музиці з перших днів життя – дослідження

Джерело: The Guardian

Новонароджені діти здатні розпізнавати та передбачати ритм у музичних творах. Водночас вони не демонструють такої ж чутливості до мелодії. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі PLOS Biology.

Як пояснила перша авторка роботи Роберта Б’янко, реакція на музику починає формуватися ще до народження. За її словами, приблизно з восьмого-дев’ятого місяця вагітності плід реагує на музику змінами серцевого ритму та рухами тіла.

“Попередні дослідження також показали, що окремі аспекти музичної пам’яті можуть зберігатися від внутрішньоутробного періоду до народження”, – зазначила вона.

Водночас досі залишалося незрозумілим, наскільки глибоко різні складові музики опрацьовуються мозком новонароджених. Нове дослідження показало, що немовлята здатні виявляти закономірності, пов’язані з ритмом, і формувати очікування щодо нього, але не роблять цього стосовно мелодії.

“Ритм, імовірно, ґрунтується на дуже давніх слухових здібностях, які ми поділяємо з іншими приматами, тоді як мелодія залежить від спеціалізованих особливостей людського мозку, що формуються після народження в процесі навчання. Іншими словами, ритм може бути частиною нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія – це те, до чого ми поступово доростаємо. Це може пояснювати, чому мелодії так відрізняються між культурами, тоді як ритмічні структури залишаються більш універсальними”, – зазначила вона.

У межах дослідження науковці використали електроенцефалографію (ЕЕГ), щоб зафіксувати мозкову активність новонароджених під час сну. Немовлятам у навушниках у випадковому порядку відтворювали оригінальні музичні твори Йоганна Себастьяна Баха, а також версії, у яких висоти звуків і часові інтервали між нотами були перемішані.

Команда застосувала комп’ютерні моделі, щоб оцінити, наскільки несподіваною є кожна нота з огляду на попередню ритмічну або мелодійну структуру. Після цього дослідники проаналізували ЕЕГ-сигнали 49 новонароджених і перевірили, чи відображаються такі “несподіванки” в активності мозку.

Результати показали, що мозок немовлят реагував на порушення ритму в оригінальних музичних творах, що свідчить про здатність відстежувати й передбачати ритмічні патерни в реальній музиці. Водночас порушення мелодії не викликали помітної реакції. Крім того, активність мозку не відображала несподіванок ані в ритмі, ані в мелодії у творах зі випадково зміненими параметрами.

“Оскільки порядок висот звуків і часових інтервалів у межах твору був рандомізований, мозок не міг виокремити закономірності, на основі яких формуються очікування”, – пояснила Б’янко.

За її словами, результати свідчать, що людський мозок біологічно налаштований на прогнозування під час слухання музики, особливо щодо ритму.

“Важливо, що ці прогнози виходять за межі простого очікування регулярного інтервалу: йдеться про виявлення закономірностей і навчання того, як вони розгортаються з часом”, – додала вона.

Б’янко також зазначила, що коріння цієї здатності, ймовірно, лежить у базових сенсорних досвідах ще до народження. “Внутрішньоутробне середовище наповнене регулярними ритмами, такими як серцебиття матері та повторювані рухи під час її ходьби”, – сказала дослідниця, припустивши, що саме вони формують у мозку раннє відчуття часу й передбачуваності.

• Нове дослідження припускає, що когнітивний розвиток починається набагато раніше, аніж вважалось, оскільки немовлята активно обробляються та класифікують навколишній світ з раннього віку.

• вчені,
• дослідження,
• музика,
• немовлята,
• ритм