Нетерпимість коштує дорого: чому безпека людей впливає на економіку України
Коли країна прагне залучати інвестиції, повертати людей і рухатися до ЄС, вона демонструє партнерам не лише ринок чи податкові умови. Важливо й те, наскільки в ній працюють правила, чи захищені люди та як держава реагує на насильство.
Тому дискримінація і злочини на ґрунті нетерпимості мають також економічний вимір. За оцінками Open For Business, дискримінація ЛГБТКІ+ людей коштує Україні щонайменше $553 млн щороку. Це витрати на медичну допомогу та наслідки насильства, нижча продуктивність, втрата талантів і слабша інвестиційна привабливість.
Такі злочини можуть стосуватися ширшого кола людей — через походження, мову, колір шкіри, релігію, інвалідність, стан здоров’я, сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, зовнішність чи іншу ознаку.
Для міжнародних партнерів і бізнесу важливо, як законодавство працює на практиці. Якщо напад через певну ознаку кваліфікують лише як хуліганство, система фіксує подію, але не враховує мотив. Від цього залежать розслідування, відповідальність і справедливість для постраждалих. Для інвесторів це також сигнал про якість інституцій і здатність держави захищати різних людей.
Нетерпимість послаблює економіку ще до того, як людина вирішує виїхати. Вона витрачає сили на самозахист, уникає публічності, не використовує можливості або не довіряє державі. У масштабах країни це означає втрату продуктивності, талантів і довіри.
«Країни конкурують не лише податками чи технологіями. Вони конкурують середовищем, у якому люди хочуть — або не хочуть — жити та працювати. Якщо людина не почувається захищеною через те, ким вона є або ким її вважають, держава втрачає її довіру, енергію і часто — саму людину», — говорить Ольга Полякова, голова правозахисної організації Gender Stream.
Один із кроків до зміни підходу — законопроєкт №13597. Він пропонує розширити перелік захищених ознак, розділити адміністративну й кримінальну відповідальність та дати правоохоронцям чіткіші інструменти реагування. Gender Stream — серед організацій, які адвокують ці зміни.
Однак самого закону недостатньо. Поліція, прокурори й суди мають уміти розпізнавати мотив нетерпимості, фіксувати та працювати з такими справами. Потрібні системний збір даних і зрозуміла підтримка постраждалих.
Для України нетерпимість має конкретну ціну — у втрачених грошах, людях, довірі та репутації. А для країни, яка хоче бути сильною, відкритою для інвестицій і частиною ЄС, репутація правової держави — це теж економічний актив.
НАТО дозволить Києву закуповувати зброю, боєприпаси та обладнання через своє Агентство підтримки та закупівель (NSPA), що потенційно дозволить Україні отримувати постачання швидше та дешевше.
22 жовтня Міжнародний кримінальний суд та його посадовці отримали премію Сахарова за свободу думки.
Президент України Володимир Зеленський дав велике інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту для подкасту The Diary of a CEO. Глава держави розповів про перші години повномасштабного вторгнення, оборону Києва, російські злочини в Бучі, стосунки з президентом США Дональдом Трампом і можливість завершення війни. Також він відверто говорив про втому, втрату сну, біль родин загиблих і те, як війна змінила його ставлення до сім’ї.
Унаслідок російського обстрілу Києва ввечері 21 жовтня загинула одна людина, ще 22 постраждали, зокрема четверо дітей. У столиці пошкоджені житлові будинки, нежитлові споруди, автомобілі та інфраструктура, у кількох районах виникли пожежі.
Глава Росії Володимир Путін особисто доручив активізувати диверсійні операції проти країн НАТО, повідомили європейські посадовці, обізнані з висновками американських спецслужб. За даними WSJ, невдала атака із застосуванням дронів в аеропорту німецького Лейпцига 4 серпня стала однією з перших акцій у межах цієї кампанії.