Нетерпимість коштує дорого: чому безпека людей впливає на економіку України
Коли країна прагне залучати інвестиції, повертати людей і рухатися до ЄС, вона демонструє партнерам не лише ринок чи податкові умови. Важливо й те, наскільки в ній працюють правила, чи захищені люди та як держава реагує на насильство.
Тому дискримінація і злочини на ґрунті нетерпимості мають також економічний вимір. За оцінками Open For Business, дискримінація ЛГБТКІ+ людей коштує Україні щонайменше $553 млн щороку. Це витрати на медичну допомогу та наслідки насильства, нижча продуктивність, втрата талантів і слабша інвестиційна привабливість.
Такі злочини можуть стосуватися ширшого кола людей — через походження, мову, колір шкіри, релігію, інвалідність, стан здоров’я, сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, зовнішність чи іншу ознаку.
Для міжнародних партнерів і бізнесу важливо, як законодавство працює на практиці. Якщо напад через певну ознаку кваліфікують лише як хуліганство, система фіксує подію, але не враховує мотив. Від цього залежать розслідування, відповідальність і справедливість для постраждалих. Для інвесторів це також сигнал про якість інституцій і здатність держави захищати різних людей.
Нетерпимість послаблює економіку ще до того, як людина вирішує виїхати. Вона витрачає сили на самозахист, уникає публічності, не використовує можливості або не довіряє державі. У масштабах країни це означає втрату продуктивності, талантів і довіри.
«Країни конкурують не лише податками чи технологіями. Вони конкурують середовищем, у якому люди хочуть — або не хочуть — жити та працювати. Якщо людина не почувається захищеною через те, ким вона є або ким її вважають, держава втрачає її довіру, енергію і часто — саму людину», — говорить Ольга Полякова, голова правозахисної організації Gender Stream.
Один із кроків до зміни підходу — законопроєкт №13597. Він пропонує розширити перелік захищених ознак, розділити адміністративну й кримінальну відповідальність та дати правоохоронцям чіткіші інструменти реагування. Gender Stream — серед організацій, які адвокують ці зміни.
Однак самого закону недостатньо. Поліція, прокурори й суди мають уміти розпізнавати мотив нетерпимості, фіксувати та працювати з такими справами. Потрібні системний збір даних і зрозуміла підтримка постраждалих.
Для України нетерпимість має конкретну ціну — у втрачених грошах, людях, довірі та репутації. А для країни, яка хоче бути сильною, відкритою для інвестицій і частиною ЄС, репутація правової держави — це теж економічний актив.
2 жовтня російські окупанти завдали ударів керованими авіабомбами по Харкову. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще 31 людина постраждала, серед них – двоє дітей.
Уряд Німеччини планує масштабне оновлення портової інфраструктури Гамбурга через стратегічне значення для оборонної логістики. Порт мають модернізувати з урахуванням його ролі як важливого логістичного вузла НАТО у разі можливого конфлікту з Росією.
Cуд США приблизно за годину до запланованої страти призупинив виконання смертного вироку 50-річній Крісті Пайк у штаті Теннессі.
Шевченківський районний суд Львова засудив В’ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі у справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.