Нетерпимість коштує дорого: чому безпека людей впливає на економіку України
Коли країна прагне залучати інвестиції, повертати людей і рухатися до ЄС, вона демонструє партнерам не лише ринок чи податкові умови. Важливо й те, наскільки в ній працюють правила, чи захищені люди та як держава реагує на насильство.
Тому дискримінація і злочини на ґрунті нетерпимості мають також економічний вимір. За оцінками Open For Business, дискримінація ЛГБТКІ+ людей коштує Україні щонайменше $553 млн щороку. Це витрати на медичну допомогу та наслідки насильства, нижча продуктивність, втрата талантів і слабша інвестиційна привабливість.
Такі злочини можуть стосуватися ширшого кола людей — через походження, мову, колір шкіри, релігію, інвалідність, стан здоров’я, сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, зовнішність чи іншу ознаку.
Для міжнародних партнерів і бізнесу важливо, як законодавство працює на практиці. Якщо напад через певну ознаку кваліфікують лише як хуліганство, система фіксує подію, але не враховує мотив. Від цього залежать розслідування, відповідальність і справедливість для постраждалих. Для інвесторів це також сигнал про якість інституцій і здатність держави захищати різних людей.
Нетерпимість послаблює економіку ще до того, як людина вирішує виїхати. Вона витрачає сили на самозахист, уникає публічності, не використовує можливості або не довіряє державі. У масштабах країни це означає втрату продуктивності, талантів і довіри.
«Країни конкурують не лише податками чи технологіями. Вони конкурують середовищем, у якому люди хочуть — або не хочуть — жити та працювати. Якщо людина не почувається захищеною через те, ким вона є або ким її вважають, держава втрачає її довіру, енергію і часто — саму людину», — говорить Ольга Полякова, голова правозахисної організації Gender Stream.
Один із кроків до зміни підходу — законопроєкт №13597. Він пропонує розширити перелік захищених ознак, розділити адміністративну й кримінальну відповідальність та дати правоохоронцям чіткіші інструменти реагування. Gender Stream — серед організацій, які адвокують ці зміни.
Однак самого закону недостатньо. Поліція, прокурори й суди мають уміти розпізнавати мотив нетерпимості, фіксувати та працювати з такими справами. Потрібні системний збір даних і зрозуміла підтримка постраждалих.
Для України нетерпимість має конкретну ціну — у втрачених грошах, людях, довірі та репутації. А для країни, яка хоче бути сильною, відкритою для інвестицій і частиною ЄС, репутація правової держави — це теж економічний актив.
Головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич розробляє стратегію швидкої перемоги в разі нападу Росії на східний фланг Альянсу. Документ під назвою “Теорія перемоги” передбачає поєднання традиційних військових сил із новими технологіями, зокрема дронами та штучним інтелектом.
Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.
У Харкові внаслідок російської атаки загинула одна людина, ще восьмеро дістали поранення. Удари зафіксували у Київському та Індустріальному районах міста.
Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська балістична ракета FP-9, яка має більшу дальність і, за даними виробника, здатна досягти Москви, буде готова вже цієї осені.