«Ні – безглуздим тендерам»: в Одесі не вщухають протести через нецільові витрати влади

У суботу, 21 жовтня, в Одесі відбувся черговий мітинг під стінами Одеської міської ради із закликом до влади припинити нецільові витрати, скерувавши натомість кошти на ЗСУ. Акції протесту тривають з кінця серпня та із кожним тижнем набувають більшого охоплення серед містян.

Вже на підході до Одеської міськради, на Думській площі, ставало чутно, як люди скандують “Ні – безглуздим тендерам”, “Все для перемоги”, “У першу чергу ЗСУ” тощо. На початку вересня у пікетах брали участь кілька десятків людей, але вже на сьогодні – кілька сотень. До акцій долучаються одесити, переселенці, інші жителі міста, родичі військових і безпосередньо самі захисники.

Усі вони вимагають, аби влада й міський голова Геннадій Труханов взяли на себе відповідальність та замість ремонтів фасадів, судів, бруківки тощо скерували зусилля та кошти на ЗСУ.

Однією з учасниць протесту є редакторка “Букв” Маргарита Юзяк. За її словами, мотивацією брати участь в подібних заходах є бажання висловити свою позицію, а не мовчки погоджуватися з багатомільйонними тендерами. Окрім скандального ремонту Київського райсуду за 106 млн грн та Театру юного глядача за понад 30 млн – є багато інших витрат, які є недоречними під час воєнного стану.

“Найбільше обурює мовчання влади. Чиновники обрали позицію зачинитися в кабінетах, відмовчатися, проігнорувати та чекати, коли людям набридне. Але з кожним тижнем виходить більше людей”, – зауважила редакторка.

Наприклад, одним з чергових обурливих тендерів є ремонт пам’ятника равлику на Одещині за майже пів мільйона гривень.

“Самостійну участь у мітингах я взяти не можу, але з вимогами мітингуючих повністю згоден. Під час повномасштабного вторгнення ремонтувати театри та суди, які навіть не в аварійному стані, класти бруківку і, перепрошую, за пів мільйона ремонтувати равлика в Одеській області… На мою думку, подібні дії давно повинні на законних підставах розцінюватися як диверсії, а виходячи з цього – як держзраду. Усі гроші зараз повинні спрямовувати виключно на армію або галузі критичної інфраструктури”, – підкреслив один зі співробітників органів місцевого самоврядування на умовах анонімності.

Зокрема редакторка приходить на мітинги без знайомих чи друзів, але зустрічає їх там. Серед них є як одесити, так і переселенці, котрі і до цього висловлювали громадську позицію, як із питанням знесення пам’ятника російській імператриці Катерині ІІ.

“Моя мотивація виходити на протест – це показати свою позицію, позицію свого оточення і позицію тих, хто зараз на фронті, і хто помер, захищаючи нас. Не у кожного є гроші, щоб донатити, не у кожного є таке здоров’я, щоб піти на фронт або волонтерити. Але майже кожен може вийти і показати владі, що не час витрачати гроші на безглузді тендери, коли в країні йде війна і є більш важливі потреби, від яких залежить наше майбутнє”, – наголосила переселенка з Херсона Марія.

Під час акції раптово містяни стали на коліна та опустили погляд на землю, вшановуючи хвилиною мовчання загиблих воїнів ЗСУ. Після тиші прозвучало “Героям Слава!”. Загалом, спілкуючись з учасниками акції, усі вони сходилися на одній думці: “Коли влада нарешті почує позицію громадян і почне реагувати?”.

“З боку міської влади, я вважаю, кроків на зустріч не робиться. Це люди, які вдало прикриті зручними формулюваннями законодавства і бюрократії, тож вони мають певний м’який буфер від тиску суспільства, тим паче такого слабкого, як подібні мирні мітинги, – сказав одесит Максим. “Напевно, наразі головна задача нас як учасників – не тільки приходити, але і утримувати в інфопросторі ці події”.