Німеччина може запровадити військову службу для всіх 18-річних чоловіків та жінок
Джерело: The Telegraph
Німеччина розглядає можливість запровадити військову службу для всіх 18-річних осіб, оскільки планує збільшити чисельність своїх військ на тлі російської військової агресії.
В Німеччині обговорюють три варіанти, два з яких передбачають певну форму призову.
В одному з варіантів, які обговорюють, Німеччина встановить обов’язковий рік військової служби для 18-річних чоловіків та жінок.
Військовий призов чоловік в Німеччині зупинили у 2011 році. Зараз, для того, щоб запровадити військову службу для жінок, потрібно внести зміни до конституції, але в міністерстві оборони країни вважають, що це, швидше за все, отримає схвалення суспільства.
Інший варіант, який обговорюють, це військовий призов лише 18-річних чоловіків.
Третій варіант передбачає уникнення обов’язкової служби та натомість зосередження на “оптимізації” поточної системи шляхом участі в більш активних кампаніях найму.
Однак вважають, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус проти цього варіанту. Під час поїздки до Вашингтона цього тижня він сказав:
“Я переконаний, що Німеччині потрібна форма військового призову”.
Раніше він заявляв, що зупинити призов було “помилкою”.
Пісторіус планує оприлюднити офіційні плани щодо військової служби до червня.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Норвезький уряд оголосив 2 квітня, що збільшить кількість призовників внаслідок модернізації інфраструктури та створення нових посад у Силах оборони.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути всі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.