Мінфін Німеччини просить не виділяти додаткові гроші на допомогу Україні – ЗМІ
Джерело:Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, Європейська правда
Федеральний уряд Німеччини заявив, що не планує виділяти нові кошти на підтримку України. Це викликало занепокоєння опозиції щодо замороження фінансової та військової допомоги Києву. Мінфін країни водночас каже, що різкого скорочення допомоги не буде.
За даними Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, канцлер Олаф Шольц розпорядився не затверджувати додаткові заявки від Міністерства оборони Німеччини на військову допомогу Україні, хоча вже схвалені поставки продовжуються.
Це рішення викликане заходами жорсткої економії, про що просив міністр фінансів Крістіан Лінднер у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса 5 серпня.
Видання повідомляє, що заборона на нові кошти для України вже діє, і ситуація може погіршитися, оскільки військову підтримку планують скоротити майже вдвічі наступного року, а до 2027 року — до менш ніж десятої частини від нинішньої суми.
Цього року для України запланували близько 8 мільярдів євро, а на наступний рік ліміт становить 4 мільярди євро.
Міністерство фінансів, однак, вважає, що раптового скорочення не буде. Там кажуть, що гроші надходитимуть не з федерального бюджету, а з заморожених активів російського центрального банку. Міністр фінансів очікує, що ці кошти покриють значну частину військових потреб України.
Якщо це станеться, німецькі кошти певний час не будуть потрібні, але рішення країн G7 ще не реалізоване і юридично спірне. Тривають міжнародні переговори, і ніхто не знає, коли гроші надійдуть.
Представник німецького уряду заявив, що Німеччина більше не може давати Україні нових обіцянок. Це відповідає вимогам партії “Альтернатива для Німеччини” та інших політичних сил припинити підтримку України зброєю.
У бюджетному комітеті Бундестагу підтвердили, що нові замовлення для України більше не фінансуються. Андреас Шварц, член комітету, повідомив, що ліміт на наступний рік вже “перевищено”, тобто всі кошти розподілені.
Спостереження FAS у зоні бойових дій показують наслідки відсутності підтримки з боку Німеччини. Деякі німецькі гармати мають так мало запчастин і боєприпасів, що можуть зробити лише кілька пострілів на день. Висока скорострільність Panzerhaubitze 2000 та її дальність стрільби не використовуються через брак спеціальних боєприпасів. Дефіцит запасних частин змушує розбирати деякі гаубиці й танки Leopard 1A5, щоб підтримувати роботу інших.
Заборона додаткового фінансування військової допомоги Україні спричинила конфлікт у федеральному уряді. Канцелярія підтримує призупинення фінансування, тоді як Міністерства оборони, закордонних справ і економіки проти. Роль Міністерства фінансів залишається спірною: деякі стверджують, що воно на боці канцлера, інші вважають, що лише повідомляє про відсутність коштів.
- У Німеччині анонсували новий пакет військової допомоги для України, до якого увійшло озброєння, яке постачать до кінця 2024 року.
- Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.
Росіяни атакували залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками. Пошкоджено потяг, пасажири залишилися неушкодженими.
За даними OSINT-проєкту DeepState, російська армія просунулася у Часовому Яру, Торецьку, Зеленому Гаю, поблизу Олексіївки та Андріївки-Клевцевого Донецької області.