Німеччина почне заохочувати 18-річних служити в армії
Джерело: АР
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про плани щодо нового законодавства, спрямованого на поповнення рядів збройних сил для зміцнення обороноздатності країни. Планується надсилати листи всім 18-річним громадянам із запитанням про їхнє бажання та здатність служити в армії.
За його словами, це приблизно 400 тисяч осіб на рік. У випадку ухваленого законопроєкту нова військова служба буде добровільною. Це значно відрізняється від обов’язкового призову, зупиненого в Німеччині у 2011 році після 55 років дії.
“Росія вже два з половиною роки веде війну проти України — вона не лише ставить під сумнів заснований на правилах міжнародний порядок, вона його руйнує”, — сказав Пісторіус під час пресконференції в Берліні. “Це нова загрозлива ситуація”.
Після отримання листа громадяни мають заповнити анкету. Надалі їх запрошуватимуть пройти медичний огляд і відбиратимуть найбільш кваліфікованих для проходження військової служби. Її термін становитиме від 6 до 23 місяців.
Кампанія є частиною зусиль, спрямованих на збільшення чисельності активних сил до 203 000 з нинішніх 181 000. Німеччина мала понад 500 000 військових під час холодної війни.
Пісторіус наголосив, що жінки, яким виповнилося 18 років, також отримають листи. Утім вони не будуть зобов’язані відповідати, оскільки конституція Німеччини не передбачає для них обов’язкової служби.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році у Німеччині почастішали заклики відновити певний вид військової служби. Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв збільшити витрати на оборону до цільового рівня НАТО у 2% ВВП. Ще він обіцяв створити спеціальний фонд на 100 мільярдів євро.
Пісторіус неодноразово наголошував, що Німеччина повинна бути “придатною для війни”. За його словами, країна має діяти як надійний стримуючий фактор разом зі своїми союзниками по НАТО.
Очікується, що з приблизно 400 тисяч молодих людей, які щороку заповнюватимуть анкету, близько чверті виявлять інтерес до служби в армії. З них армія обиратиме 5 тисяч найбільш кваліфікованих, але планується збільшити цю кількість у довгостроковій перспективі.
Брак військового персоналу та обладнання залишається відомою проблемою в Німеччині. Комісар парламенту у справах збройних сил Єва Гегль у своєму щорічному звіті зазначила, що “Бундесвер старіє і скорочується” та наголосила на важливості питання персоналу.
З огляду на зростаючу загрозу з боку Росії інші європейські країни також розглядають нові форми військової служби. Наприклад, правляча Консервативна партія Великої Британії в травні заявила, що всі 18-річні повинні будуть проходити рік обов’язкової військової або цивільної державної служби за умови перемоги на національних виборах 4 липня.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.