Німеччина погодила продаж суттєвих обсягів зброї для Туреччини
Джерело: Spiegel
Німеччина схвалила значні обсяги продажу зброї для Туреччини, що знаменує зміну в тенденціях відносин між двома країнами після кількох років “холодної” співпраці.
Як повідомляється, німецький виробник MBDA отримав дозвіл на експорт до Туреччини 100 ракет протиповітряної оборони для військових кораблів, орієнтовна вартість яких становить близько 100 мільйонів євро. Крім того, Туреччина отримає торпеди SeaHake на суму 156 мільйонів євро.
Окрім цього, низка німецьких збройних компаній отримала дозвіл на постачання Туреччині комплектів для модернізації підводних човнів класу U20 та запасних частин для двигунів корветів і фрегатів на загальну суму 1,9 мільйона євро. Загальна вартість цих угод може сягати 336 мільйонів євро.
Для порівняння, протягом усього 2023 року Німеччина погодила продаж зброї Туреччині лише на суму 1,22 мільйона євро в рамках 17 дрібних проєктів. У першому кварталі цього року загальна вартість затвердженого експорту зброї становила 23 мільйони євро.
- Російська державна корпорація “Росатом” розмістила замовлення на альтернативне обладнання в Китаї для першої турецької атомної електростанції, оскільки затримки постачань від німецької Siemens Energy AG загрожують зірвати проєкт, заявив міністр енергетики Туреччини.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.