Росія втрачає роль у торгівлі Монголії через Китай – розвідка

Джерело: СЗРУ

Китай закріплює статус ключового економічного партнера Монголії, нарощуючи закупівлі монгольського вугілля та фінансуючи нові логістичні маршрути, що посилюють залежність Улан-Батора від південного сусіда та водночас зменшуючи роль РФ в регіональній торгівлі.

Монголія планує збільшити експорт вугілля до Китаю майже на 20 % цього року. За прогнозами уряду, продажі сягнуть 100 млн тонн, що зміцнить ресурсний сектор, який уже формує близько 12 % ВВП країни. Уряд також декларує розвідані запаси нафти на рівні 33,4 млрд тонн, однак саме вугілля залишається найбільш ліквідною статтею монгольського експорту.

Для підтримки зростання обсягів обидві країни просувають інфраструктурні проєкти: Китай і Монголія погодили будівництво нової залізничної гілки між Гашуун-Сухаїтом і Ганчі-Моду. Пекін паралельно будує підхід до переходу Ганчі-Моду зі свого боку. Ці проєкти можуть підштовхнути експорт монгольського вугілля до 165 млн тонн на рік, що особливо важливо для Китаю як найбільшого виробника сталі у світі.

Домінування Пекіна в монгольській зовнішній торгівлі посилюється стрімко. Нині понад 90 % монгольського експорту надходить на китайський ринок, тоді як у 2022 році цей показник становив 64 %. Для порівняння: друга за значенням Швейцарія отримує лише 5,6 % монгольських постачань.

Водночас РФ, ще донедавна один із ключових сусідів-партнерів, фактично втратила свою роль. Її частка в експорті Улан-Батора скоротилася до 0,5 %, що відображає зміну геоекономічного балансу в регіоні та поступове витіснення Москви з монгольського ринку.

У СЗРУ пояснили, що зростання торговельної залежності Монголії від Китаю свідчить про глибоку трансформацію економічних пріоритетів і переформатування силового поля в Центральній Азії, де російський вплив продовжує слабшати на тлі активної експансії Пекіна.

Раніше відомство повідомляло, що китайські компанії витісняють російські з ключових ринків у РФ. Російська економіка опиняється під посиленим тиском з боку нібито “дружніх” країн, які швидко займають порожні сегменти ринку, що виникли через інвестиційну паузу.

• Російський виробник зрідженого газу “Новатек” знизив ціни на свої вантажі на 30-40% з серпня, щоб спонукати китайських споживачів купувати санкційний газ з проєкту Arctic LNG 2, повідомили поінформовані джерела.
• У листопаді Китай суттєво скоротив імпорт російської нафти, замінивши її сировиною з Саудівської Аравії.
• Один із найбільших китайських постачальників комплектуючих для безпілотників Shenzhen Minghuaxin придбав 5% акцій російської компанії “Рустакт”, котра виробляє FPV-дрони для армії. Цю інформацію знайшли у корпоративній звітності, поданій до реєстру РФ у вересні. Після цього дані підчистили.

• Китай,
• Монголія,
• Росія,
• санкції,
• торгівля