Reuters: Росія запропонувала Китаю 40% знижку на ЗПГ
Джерело: Reuters
Російський виробник зрідженого газу “Новатек” знизив ціни на свої вантажі на 30-40% з серпня, щоб спонукати китайських споживачів купувати санкційний газ з проєкту Arctic LNG 2, повідомили поінформовані джерела.
Так, першу партію ЗПГ “Новатек” відправив до Китаю 29 серпня зі знижкою $3-4 до базової азійської ціни газу, котра становила $11 за мільйон британських теплових одиниць. Загалом було 14 постачань, кожне з яких передбачало знижку до 40%. Відтак, вантажі продавалися за ціною від $28 млн до $32 млн за ринкової вартості понад $44 млн.
Водночас до початку постачання до Китаю “Новатек” витрачав мільйони доларів на зберігання газу з Arctic LNG 2. Тоді як частина продукції була на танкерах, які дрейфували в морі. Дозвіл закуповувати ЗПГ із підсанкційного заводу дав китайський уряд, повідомили Reuters два високопоставлені джерела в Пекіні. Після цього танкери почали прямувати до порту Бейхай, що належить китайській державній компанії PipeChina. Термінал приймав паливо з різних країн, зокрема зі США, але із серпня спеціалізується виключно на прийманні російського ЗПГ, зазначив у розмові з агентством один із китайських трейдерів.
Завод Arctic LNG 2 вартістю понад $22 млрд запустили у грудні 2023 року, але до серпня цього року не відвантажував продукцію через санкції США. У 2018 році, коли його було закладено, очікувалося, що підприємство зміцнить позиції Росії на світовому ринку ЗПГ та забезпечить постачання до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону через Північний морський шлях. Проєкт передбачав будівництво трьох ліній зрідження газу загальною потужністю 19,8 млн т на рік. Однак на цей час було відкрито лише дві лінії, а введення третьої перенесли на 2028 рік. “Новатек” розраховував, що користуючись з Arctic LNG 2 частка компанії на світовому ринку зросте майже вдвічі — з 5,4% до 10%.
Зауважимо, російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.
У жовтні скарбниця РФ отримала 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше (на 322 млрд рублів менше), ніж у жовтні 2024 року. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин знизилися на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів.
Сукупно за десять місяців російський бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Водночас темпи падіння зростають: за січень-травень — 14%, наприкінці червня — 17%, у липні — 18%, серпні — 20%, а в жовтні вже 21%.
У Кремлі визнають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснафта” та “Лукойл”, неминуче створить нові проблеми для бюджету, повідомляли джерела Bloomberg. Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту — близько 2,2 млн барелів на добу. Якщо врахувати також “Сургутнефтегаз” і “Газпром нефть”, котрі вже перебувають під блокувальними санкціями США, то під обмеження потрапляє 70% російської нафти, що прямує на експорт.
Падіння цін на нафту може також призвести до недоотримання доходів у листопаді-грудні, попереджають аналітики: минулого місяця барель Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, коштував у середньому $53,99 — нижче не лише початкового плану російського уряду ($70), а й переглянутої оцінки ($56).
Спершу уряд РФ заклав у бюджет 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту РФ. Втім, падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російських посадовців переписати прогнози. Тепер Мінфін РФ очікує скорочення доходів від продажу енергоносіїв майже на 22% від плану — до 8,6 трлн рублів — і не прогнозує суттєвого зростання у найближчі три роки.
Згідно з проєктом бюджету РФ, у 2026 році надходження від нафтогазових податків становитимуть 8,9 трлн рублів, у 2027-му — 9 трлн, у 2028-му — 9,7 трлн. Це на 20%, 19% і 13% менше, ніж у 2024 році.
Компенсувати втрати від сировинної ренти та закрити бюджетну “дірку”, яка цього року становитиме 5,7 трлн рублів і перевищить 10 трлн у наступні три роки, влада РФ планує шляхом підвищення податків на несировинний сектор і різкого збільшення держборгу.
Раніше у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Представники країн-виробників нафти ОПЕК+ зустрілися, щоб погодити на збільшення видобутку на 411 000 барелів на добу (б/д).
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
- Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.