Німеччина розслідує можливе прослуховування Росією наради щодо України

Джерело: BBC News

Німеччина розслідує очевидне перехоплення Росією армійських офіцерів, які обговорювали постачання Україні ракет великої дальності та ураження можливих цілей.

Російська пропагандистка та головна редакторка російського державного телеканалу RT Маргарита Симоньян виклала у соцмережі аудіозапис відеоконференції, на якій офіцери обговорюють, як ракети могли вразити Керченський міст, який сполучає Росію з незаконно анексованим Кримом.

Симоньян заявила, що це доказ того, що Німеччина планує удари по Криму.

На записі чути дискусії щодо можливого використання українськими військами ракет Taurus німецького виробництва та їх потенційного впливу.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у суботу, 2 березня, назвав очевидний витік “дуже серйозною справою, і тому зараз її розслідують дуже ретельно, дуже інтенсивно та дуже швидко”.

За даними журналу Der Spiegel, відеоконференція проходила не в секретній внутрішній армійській мережі, а на платформі WebEx.

Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер попередив, що подальші записи також можуть витікати.

“Ряд інших розмов, безсумнівно, були перехоплені і можуть бути передані пізніше на користь Росії”, — сказав він.

Депутат додав, що можна припустити, що “розмова була навмисно злита Росією в цей момент з певним наміром”, а саме “не допустити доставки Taurus Німеччиною”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.