Німеччина відправила в Україну новий пакет допомоги
Джерело: Федеральний уряд Німеччини
Німеччина відправила в Україну новий пакет військового обладнання та озброєння.
Пакет військової допомоги включає:
- 3 од. ЗСУ Gepard;
- 30240 од. 35-мм боєприпасів для Gepard;
- Боєприпаси для Leopard 2A6;
- 10 БПЛА Vector;
- 2 тягачі HX81
- 5 напівпричепів HX81;
- 8 вантажівок Zetros;
- 2 машини розмінування WiSENT 1 MC;
- 2 машини прикордонної охорони;
- 8 транспортних засобів;
- 2 системи захисту зв’язку AMPS для гелікоптерів;
- 2500 снарядів 155 мм;
- 25536 снарядів 40-мм для автоматичних гранатометів.
У новий пакет допомоги входять постачання із запасів Бундесверу, від промисловості та постачання разом з партнерами, які фінансуються, серед іншого, з коштів та ініціативи федерального уряду.
- Згідно з інформацією на сайті німецького уряду, Німеччина передасть українським армійцям більше БМП Marder 1A3, ніж раніше погодили.
- У жовтні Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшла пускова установка ЗРК IRIS-T, ракети до IRIS-T, боєприпаси та бронетранспортери.
- 2 грудня Німеччина спорядила тисячі снарядів 155 калібру та снайперські гвинтівки.
- 30 жовтня Німеччина почала курс тренування групи українських військових управлінню зенітно-ракетним комплексом Patriot.
- Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер повідомив, що Німеччина поставить зенітні ракети Patriot Україні “цієї зими”.
Масовані удари українських дронів по ключових російських портах призвели до обвалу нафтового експорту РФ до найнижчого рівня за понад рік та скоротили доходи Кремля. Постачання через Балтику впали до мінімуму з початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.
Станом на 31 березня кількість загиблих внаслідок атаки дронів 28 березня по Одесі збільшилася до трьох осіб.
30 березня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду між країнами щонайменше на десять років.
Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, раніше запущений Кабміном експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони вже реалізується і дає перші результати.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ.