Німеччина відправила в Україну новий пакет допомоги

Німеччина відправила в Україну новий пакет військового обладнання та озброєння.

Пакет військової допомоги включає:

3 од. ЗСУ Gepard;
30240 од. 35-мм боєприпасів для Gepard;
Боєприпаси для Leopard 2A6;
10 БПЛА Vector;
2 тягачі HX81
5 напівпричепів HX81;
8 вантажівок Zetros;
2 машини розмінування WiSENT 1 MC;
2 машини прикордонної охорони;
8 транспортних засобів;
2 системи захисту зв’язку AMPS для гелікоптерів;
2500 снарядів 155 мм;
25536 снарядів 40-мм для автоматичних гранатометів.

У новий пакет допомоги входять постачання із запасів Бундесверу, від промисловості та постачання разом з партнерами, які фінансуються, серед іншого, з коштів та ініціативи федерального уряду.

Згідно з інформацією на сайті німецького уряду, Німеччина передасть українським армійцям більше БМП Marder 1A3, ніж раніше погодили.
У жовтні Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшла пускова установка ЗРК IRIS-T, ракети до IRIS-T, боєприпаси та бронетранспортери.
2 грудня Німеччина спорядила тисячі снарядів 155 калібру та снайперські гвинтівки.
30 жовтня Німеччина почала курс тренування групи українських військових управлінню зенітно-ракетним комплексом Patriot.
Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер повідомив, що Німеччина поставить зенітні ракети Patriot Україні “цієї зими”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.