Німеччина викликала російського посла через арешти за шпигунство
Джерело: Sky News
Міністерство закордонних справ Німеччини викликало російського посла після арешту двох громадян Німеччини та Росії за підозрою в підготовці диверсій.
“Наші органи безпеки запобігли можливим атакам з вибухівкою, спрямованим на підрив нашої військової допомоги Україні. Це особливо серйозний випадок нібито шпигунської діяльності на користь злочинного режиму Путіна”, – заявила раніше міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Довідково: Німецька прокуратура в четвер, 18 квітня, повідомила, що в країні заарештували двох громадян Німеччини та Росії за ймовірну підготовку диверсійних атак, спрямованих на підрив військової підтримки України.
Влада провела обшуки в будинках і на робочих місцях двох підозрюваних, яких звинувачують у роботі на іноземну спецслужбу, йдеться в заяві прокуратури.
Один із підозрюваних, ідентифікований як Дітер С., з жовтня 2023 року обговорював можливі змови з особою, пов’язаною з російською спецслужбою, йдеться у заяві.
У прокуратурі зазначають, що Дітер С. був готовий здійснити бомбові напади та підпали військових об’єктів, у тому числі тих, що перебувають під управлінням американських сил.
За даними журналу Spiegel, серед об’єктів була військова база Графенвер на півдні Баварії, де українські військові проходять навчання з використання американських танків Abrams.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
У Херсоні внаслідок російської атаки FPV-дрона зазнала поранень журналістка Олена Гнітецька, котра співпрацює з місцевими ЗМІ. У медійниці діагностували закриту черепно-мозкову травму і контузію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готується не до миру, а до подальшої ескалації, та закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск і підтримку України системами ППО.