Німецька розвідка прослуховувала розмови між Пригожиним і Лукашенком в день заколоту – ЗМІ
Джерело: Tagesschau із посиланням на дані журналістів радіостанцій WDR і NDR
Розвідка Німеччини прослуховувала розмови між Євгеном Пригожиним і самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком у день збройного заколоту ПВК “Вагнер”, 24 червня.
Як розповіли у виданні, 24 червня, коли Пригожин наказав “вагнерівцям” йти на Москву, німецька служба зовнішньої розвідки відстежувала спілкування між ватажком приватної військової компанії і Лукашенком.
Зазначається, що Лукашенко домовився про відповідні гарантії безпеки для Пригожина, якщо він зупинить спробу державного перевороту в Росії. В результаті Пригожин припинив заколот і повинен був відправитися в Білорусь в обмін на уникнення покарання.
Своєю чергою, представник німецької розвідки відмовився від коментарів. “Служба розвідки, зазвичай, не коментує публічно питання, що стосуються будь-яких розвідувальних даних або діяльності”, − пояснив він.
Втім, останнім часом на Федеральну розвідувальну службу Німеччини чинився тиск після того, як в ЗМІ з’явилася інформація, що служба поінформувала федеральний уряд про спробу держперевороту в Росії запізно, зокрема тоді, коли вона вже була в самому розпалі.
При цьому, як підкреслили у виданні, розвідка могла заздалегідь знати про підготовку заколоту ПВК “Вагнер” проти Кремля, приблизно за тиждень до того, як це сталося. Німецька розвідка спробувала перевірити цю інформацію через своїх партнерів, проте спочатку це було безуспішно. Тому канцелярію Шольца про це не було поінформовано.
Водночас наголошується, що ще в минулому році розвідка була досить добре поінформована про внутрішню роботу ПВК “Вагнер”.
“Служба зовнішньої розвідки, ймовірно, зламала внутрішні комунікації групи найманців і старанно їх читала”, − йдеться в матеріалі.
Проте згодом стало відомо, що співробітник СЗР Карстен Л. видав операцію з прослуховування телефонних розмов російським спецслужбам. Відтак, як запевнили співрозмовники видання, йому незабаром повинні пред’явити звинувачення в державній зраді.
- Рішення президента Росії Володимира Путіна відтермінувати покарання ПВК “Вагнер” за нещодавню спробу заколоту ставить його самого та його підлеглих у незручне становище.
- Очільнику ПВК “Вагнера” Євгенію Пригожину, рейтинг популярності якого різко зріс перед його короткочасним повстанням, загрожує політичне знищення – сучасний еквівалент того, як радянський лідер Йосип Сталін очищав ворогів з офіційних фотографій.
- 8 липня Польща почала переміщення понад 1000 військових на схід країни на тлі зростаючої стурбованості країни-члена НАТО тим, що присутність бойовиків групи “Вагнер” в Білорусі може призвести до посилення напруги на кордоні, повідомив міністр оборони Маріуш Блащак.
- Глава ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, ймовірно, зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним у Москві після невдалого заколоту.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.