Нобелівську премію з фізики присудили Френсісу Гальзену: що він зробив
Джерело: Нобелівський комітет
Королівська шведська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2026 року науковцю зі США Френсісу Гальзену, який працював над дослідженням невловних частинок з космосу.
Ці частинки під назвою нейтрино є всюди, але ніяк не виявляють своєї присутності. Вони проходять крізь Землю та наші тіла, залишаючись непоміченими. Лише в дуже рідкісних випадках окреме нейтрино взаємодіє з атомним ядром, що дозволяє виявити його за наявності відповідного обладнання.
Джерело: Нобелівський комітет
Вчений Університету Вісконсин-Медісон Френсіс Гальзен зрозумів, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження цих частинок. У 1988 році він представив цю ідею.
Коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла, який можуть зафіксувати датчики, розміщені в прозорому льодовику. Лід Південного полюса має низку переваг: він вільний від різноманітних перешкод, а сам регіон є геологічно стабільним і сейсмічно спокійним.
Ідея Гальзена швидко здобула підтримку інших дослідників, і вже за кілька років пройшли випробування датчиків у товщі льоду. У 2011 році вчені збудували спеціальну обсерваторію IceCube і невдовзі зафіксували перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років змогли оголосити про відкриття нейтрино, що походять із простору далеко за межами Сонячної системи.
“Френсіс Гальзен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили для нас цей фантастичний інструмент. Його наполегливість і наукове бачення відкрили шлях до нового виду астрономії“, – зазначив Марк Пірс, голова Нобелівського комітету з фізики.
Дані, які постійно збирає IceCube, нададуть дослідникам нові знання про екстремальні умови, в яких можуть створюватися високоенергетичні нейтрино, і навіть можуть виявити раніше невідомі космічні явища.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.
Український спортсмен із дитячим церебральним паралічем Дмитро Полович встановив два світові рекорди з пауерліфтингу на міжнародних змаганнях у Польщі. Миколаївець успішно виконав присідання зі штангою вагою 65 та 72,5 кг.
Упродовж 1950–2025 років країнам походження повернули 1,06 млн культурних цінностей загальною вартістю щонайменше 2 млрд доларів.
Україна готує офіційні звернення до Міжнародної федерації важкої атлетики та Міжнародного олімпійського комітету через рішення надати Росії право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року.
Увечері 26 жовтня в Деснянському районі Києва зафіксували влучання поблизу однієї зі станцій метро. Унаслідок цього загорівся автомобіль. Також під ворожий обстріл потрапила бригада швидкої медичної допомоги, яка їхала на виклик.
Американські війська на Близькому Сході готові розпочати нову військову операцію проти Ірану протягом 96 годин після відповідного наказу президента Дональда Трампа. У регіоні вже розгорнули достатньо сил для потенційних ударів, повідомили американські посадовці.