Нобелівську премію з фізики присудили Френсісу Гальзену: що він зробив

Джерело: Нобелівський комітет

Королівська шведська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2026 року науковцю зі США Френсісу Гальзену, який працював над дослідженням невловних частинок з космосу.

Ці частинки під назвою нейтрино є всюди, але ніяк не виявляють своєї присутності. Вони проходять крізь Землю та наші тіла, залишаючись непоміченими. Лише в дуже рідкісних випадках окреме нейтрино взаємодіє з атомним ядром, що дозволяє виявити його за наявності відповідного обладнання.

Джерело: Нобелівський комітет

Вчений Університету Вісконсин-Медісон Френсіс Гальзен зрозумів, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження цих частинок. У 1988 році він представив цю ідею.

Коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла, який можуть зафіксувати датчики, розміщені в прозорому льодовику. Лід Південного полюса має низку переваг: він вільний від різноманітних перешкод, а сам регіон є геологічно стабільним і сейсмічно спокійним.

Ідея Гальзена швидко здобула підтримку інших дослідників, і вже за кілька років пройшли випробування датчиків у товщі льоду. У 2011 році вчені збудували спеціальну обсерваторію IceCube і невдовзі зафіксували перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років змогли оголосити про відкриття нейтрино, що походять із простору далеко за межами Сонячної системи.

“Френсіс Гальзен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили для нас цей фантастичний інструмент. Його наполегливість і наукове бачення відкрили шлях до нового виду астрономії“, – зазначив Марк Пірс, голова Нобелівського комітету з фізики.

Дані, які постійно збирає IceCube, нададуть дослідникам нові знання про екстремальні умови, в яких можуть створюватися високоенергетичні нейтрино, і навіть можуть виявити раніше невідомі космічні явища.

У самому серці Берліна, престижному районі Шарлоттенбург, виставили на аукціон бомбосховище площею 618 квадратних метрів. Воно розташоване на другому підземному поверсі житлового будинку, зведеного у 1906 році, на вулиці Кайзердамм. Бункер складається з 18 приміщень, найбільше з яких має площу 183 квадратні метри.

Сили оборони України в ніч на 16 листопада уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії. Під удар потрапили три установки первинної переробки нафти та комплекс виробництва автомобільних бензинів.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не погоджується на перемир’я з Україною, оскільки воно “дозволить Києву відновитися після збитків”, завданих російською армією.

Європейська комісія має намір запропонувати країнам ЄС взяти позику приблизно на 45 млрд євро під гарантії спільного бюджету блоку, аби профінансувати Україну, підтвердили чотири обізнані джерела. Схема повторюватиме механізм, за яким Києву забезпечили кредит на 90 млрд євро.

Американські військові заздалегідь попереджали командування про загрозу іранських безпілотників Shahed і закликали розгорнути на базах США українські перехоплювачі. Однак Пентагон не дослухався до цих рекомендацій. Відтак, внаслідок удару дрона по американському логістичному центру в Кувейті 1 березня загинули шестеро американських військовослужбовців, ще понад два десятки зазнали поранень. Про це мовиться в розслідуванні The Atlantic.