Норвегія надасть Україні додатково 18,5 млн доларів на розмінування
Джерело: урядовий портал Норвегії
Уряд Норвегії передасть Україні додатково близько 18,5 мільйона доларів на розмінування. Кошти скерують на знешкодження мін та інших вибухових речовин в Україні.
За словами міністерки закордонних справ Норвегії Аннікен Гуйтфельдт, ця допомога є важливою, оскільки розмінування рятує життя та захищає цивільне населення, особливо дітей.
“Розмінування також необхідне для надання інших видів надзвичайної допомоги та відновлення інфраструктури. Запобігання подальшим людським жертвам також сприяє зміцненню здатності України протистояти російській агресії”, – зауважила глава відомства.
На сьогодні близько 30% території України всіяно мінами та боєприпасами, що не розірвалися. Крім того, знешкодження вибухонебезпечних предметів життєво важливе для того, щоб українські фермери могли вирощувати врожай.
“Збройна агресія Росії на території України зачіпає не лише Україну. Це загрожує продовольчій безпеці в усьому світі”, – наголосила Гуйтфельдт.
- Прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо оголосив про створення фонду в розмірі 1,7 мільярда євро, який використовуватиме податок із заморожених російських активів.
- Глава Пентагону Ллойд Остін повідомив про новий пакет військової допомоги Україні від США на суму 200 мільйонів доларів.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.