Норвегія продовжить буріння в Арктиці попри позицію ЄС
Джерело: Reuters
Норвегія продовжить розробку нафтових і газових ресурсів у Баренцевому морі незалежно від позиції Європейського Союзу щодо обмеження видобутку в Арктиці, заявив міністр енергетики країни Тер’є Асланд.
За його словами, у нинішніх геополітичних умовах і з огляду на потреби в енергоресурсах подальша активність у Баренцевому морі відповідає інтересам як Норвегії, так і Європи.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу до Європи. Країна забезпечує близько 30% попиту Європейського Союзу та Великої Британії.
Минулого року видобуток газу в Норвегії був близьким до рекордних рівнів, тоді як виробництво нафти досягло найвищого показника з 2009 року. Водночас офіційні прогнози свідчать, що після 2030 року видобуток може суттєво скоротитися без відкриття та освоєння нових родовищ.
Осло намагається зберегти видобуток до 2035 року
Норвегія планує підтримувати нинішні обсяги видобутку та експорту нафти й газу щонайменше до 2035 року. Ключову роль у цьому має відіграти Баренцеве море.
Якщо Норвегія має залишатися довгостроковим постачальником нафти й газу для Європи, Арктика повинна бути частиною цієї дискусії, — пояснив міністр.
Європейський Союз підтримує заборону на нове буріння в Арктиці через екологічні ризики, однак розглядає можливість перегляду політики на тлі занепокоєння щодо енергетичної безпеки.
У Норвегії наголошують, що відкриті для нафтової діяльності райони Баренцевого моря не мають постійного льодового покриву, подібно до Північного моря. В Осло також пояснюють, що ці проєкти підтримують робочі місця та розвиток північних регіонів країни поблизу кордону з Росією.
Асланд зазначив, що навіть у разі збереження заборони ЄС на закупівлю арктичних енергоресурсів Норвегія має суверенне право розробляти власні родовища.
За його словами, арктична нафта все одно може надходити на світові ринки, а газ — експортуватися у вигляді скрапленого природного газу з терміналу Equinor поблизу Гаммерфеста.
Зелена батарея “хибна ідея”
Окрім нафти й газу, Норвегія виробляє значні обсяги відновлюваної енергії завдяки гідроелектростанціям, які використовують мережу водосховищ і річок.
Раніше країна позиціонувала себе як “зелена батарея” Європи, однак міністр вважає цю концепцію застарілою.
Це була помилкова ідея, — вважає урядовець, зазначивши, що Норвегія не може самостійно балансувати європейський енергоринок.
Концепція сприяла будівництву нових інтерконекторів, зокрема з Британією та Німеччиною, але викликала невдоволення у Норвегії на тлі зростання цін на електроенергію у Європі. Глибока інтеграція зробила Норвегію вразливіше до коливань цін на континенті.
Асланд заявив, що країна не планує будувати нові міждержавні енергетичні з’єднання, але зберігатиме співпрацю з Європою. Він закликав європейські країни посилити стабільність власних енергосистем, оскільки закриття вугільних і атомних електростанцій та недостатні інвестиції в нову газову генерацію послабили енергетичну безпеку регіону.
- Європа входить у новий опалювальний сезон із підвищеним ризиком цінового тиску на газовому ринку. З початку 2026 року ф’ючерси на газ на нідерландському хабі TTF, головному європейському газовому бенчмарку, зросли приблизно на 120%.
Серед найвидатніших постатей українці називають Тараса Шевченка, Лесю Українку та Богдана Хмельницького. Разом з тим, до першої п’ятірки списку також входить президент Володимир Зеленський. Про це свідчать результати опитування Rating Group, проведеного 4–9 серпня 2026 року.
В Іспанії у віці 80 років помер Маркос Родрігес Пантоха, відомий як “хлопчик-вовк”. У дитинстві він опинився сам у горах і, за власними словами, провів близько 12 років серед вовків та інших диких тварин.
Норвегія продовжить розробку нафтових і газових ресурсів у Баренцевому морі незалежно від позиції Європейського Союзу щодо обмеження видобутку в Арктиці, заявив міністр енергетики країни Тер’є Асланд.
Група італійських черниць виступила проти планів місцевої влади забрати в них пляжний клуб. Ця суперечка стала черговим епізодом тривалої дискусії навколо приватних концесій на узбережжі Італії.
Україна в межах спеціального етапу обміну повернула 10 військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.