Норвезького студента затримали за підозрою в шпигунстві на користь Росії

Джерело: Sky News

20-річного норвезького студента, який працював охоронцем у посольстві США в Осло, заарештували за підозрою в шпигунстві на користь Росії та Ірану, повідомляє влада Норвегії.

Він керує охоронною компанією спільно з особою з подвійним громадянством Норвегії та невизначеної східноєвропейської країни, повідомляє норвезьке громадське мовлення NRK.

Сьогодні поліція Осло заявила, що перегляне ліцензію на діяльність компанії.

Внутрішня розвідка Норвегії PST повідомила, що чоловіка заарештували в його гаражі вдома за підозрою в завданні шкоди національній безпеці своєю розвідувальною діяльністю.

У ордері на арешт районного суду, серед іншого, йдеться, що поліція знайшла записи діалогу чоловіка про призначення з особою, яка, очевидно, керувала його шпигунською діяльністю.

Згідно з рішенням суду, чоловік зізнався в зборі та обміні інформацією з російською та іранською владою, повідомляє NRK.

Адвокат підозрюваного Джон Крістіан Елден повідомив, що чоловік визнає, що працював на іноземну країну, але не визнав себе винним у шпигунстві.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.

Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні. 

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.

За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.

Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.