Новообраний спікер парламенту Чехії зняв з урядової будівлі прапор України
Джерело: Томіо Окамура у соцмережах (Twitter\X).
Новопризначений голова нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамура вже наступного дня після свого обрання наказав зняти український прапор, який висів на фасаді будівлі від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Хоча офіційно Окамура став спікером лише у середу, 5 листопада, він уже давно відомий своїми антиукраїнськими заявами. Політик неодноразово виступав проти надання військової допомоги Україні та закликав обмежити права українських біженців у Чехії.
Про зняття прапора він повідомив особисто у соцмережі Х, де опублікував відео. На записі видно, як Окамура тримає драбину, поки інший чоловік знімає синьо-жовтий прапор.
“Це певний символ. Український прапор зняли за моїм наказом, і це зайняло кілька секунд”, – прокоментував він чеському порталу iDNES.
Варто зазначити, що праворадикальна партія SPD (ред. “Свобода і пряма демократія”) раніше будувала передвиборчу кампанію саме на обіцянках прибрати українські прапори з державних установ.
Окамура прийшов до влади в межах коаліційної угоди між SPD, рухом ANO та партією “Автомобілісти”.
Рішення нового спікера вже викликало резонанс у Чехії, адже український прапор був символом солідарності з народом України від 2022 року.
- У Чехії обрали нового голову Палати депутатів. Посаду спікера парламенту отримав лідер праворадикальної партії SPD (ред. “Свобода і пряма демократія”) Томіо Окамура.
- Потенційний прем’єр Чехії та мільярдер Андрей Бабіш домовився про створення урядової коаліції з двома правими партіями – “Свобода і пряма демократія” (SPD) та “Автомобілісти за себе” (ред. Motoristé sobě). У новій коаліції буде 108 депутатів із 200. Партія Бабіша ANO отримає 80 місць, SPD – 15, а “Автомобілісти” – 13.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.
Поліція Гонконгу повідомила оновлені дані 30 листопада, зазначивши, що “не може виключати можливості більшої кількості жертв”. Пожежа в житловому комплексі забрала життя щонайменше 146 осіб.
Санкції Заходу проти РФ спричинили різке падіння російського лісопромислового комплексу. За офіційними оцінками, за нинішніх умов спад у галузі прискорюватиметься і може сягнути 20–30 %, тоді як експорт скоротився до $9,8 млрд, а лісозаготівля — до найнижчих показників за минулі роки.