Новий президент Грузії підписав низку «репресивних» законів
Джерело: Ехо Кавказу та Саломе Зурабішвілі
Після інавгурації 29 грудня новообраний президент Грузії Міхаїл Кавелашвілі підписав кілька законів, які опозиція називала “репресивними”. Ці законодавчі акти були ухвалені парламентом у прискореному режимі 13 грудня, однак попередній президент Саломе Зурабішвілі наклала на них вето, відмовившись визнавати легітимність парламенту.
Увечері 29 грудня всі сім законів були опубліковані на порталі Законодавчого вісника Грузії та набули чинності наступного дня.
Серед нововведень передбачено штрафи за закриття обличчя під час акцій, використання піротехніки та блокування доріг. За участь у мітингах із закритим обличчям або використання піротехнічних засобів порушників можуть оштрафувати на 2000 ларі (приблизно 30 000 грн). За перекриття доріг протестувальникам загрожує штраф у 1000 ларі (15 000 грн) і позбавлення водійських прав на рік.
Штрафи за повторні порушення або організацію перекриття доріг збільшено до 15 000 ларі (понад 224 000 грн). За несанкціоновані написи чи плакати, які “псують вигляд міста”, встановлено штрафи до 3000 ларі (понад 45 000 грн).
Зміни також торкнулися закону “Про поліцію”, що спрощують процедури працевлаштування співробітників у міністерстві внутрішніх справ. Правки до закону “Про державну службу” дозволяють легше звільняти держслужбовців, що, за словами правозахисників, може бути використано для політичних розправ.
У закон “Про державну охорону” внесено зміни, що позбавляють Зурабішвілі права на державну охорону. До Виборчого кодексу додано норми, які збільшують частку мажоритарного представництва в муніципалітетах.
Саломе Зурабішвілі назвала підписання цих законів початком “нової хвилі репресій” у країні. У мережі Х вона зазначила, що ухвалені акти обмежують свободу зібрань та сприяють політичним чисткам у державній службі.
Довідка. Кавелашвілі – колишній професійний футболіст. У минулому він грав за збірну Грузії, а також за клуби “Динамо” (Тбілісі), “Манчестер Сіті” та “Спартак-Аланія”. Завершивши спортивну кар’єру 2006 року, Кавелашвілі зайнявся політикою. 2022 року він залишив “Грузинську мрію” та заснував рух “Сила народу”, який згодом увійшов до парламентської більшості. Група здобула популярність завдяки антизахідній риториці та резонансному законопроекту про “іноагентів”.
- Опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно покинула президентський палац Орбеліані, вийшовши до учасників акції протесту, які зібралися під його стінами.
- Біля будівлі на проспекті Руставелі у Тбілісі зібралися протестувальники. Вони принесли із собою прапори із зображенням нового президента та написом “Вітаю, раб”, а також червоні картки — у минулому він був футболістом.
- 14 грудня у Грузії відбулись вибори президента. Голосування, вперше в історії Грузії, відбулось без волевиявлення народу, а членами виборчої колегії.
Трейлер нового фільму Ґрети Ґервіґ “Нарнія: Небіж чаклуна” за перший тиждень після виходу набрав понад 481,3 мільйона переглядів. За цим показником стрічка випередила “Барбі”, “Вонку” та “Супер Маріо Галактика в кіно”.
Україна готова до тристоронніх переговорів зі США та Росією на рівні переговорних команд. Зустріч планують провести якомога швидше – орієнтовно до початку листопада.
Угода президента Дональда Трампа з Росією щодо постачання дизельного пального навряд чи призведе до суттєвого зниження цін на світових ринках, заявили аналітики, зазначивши, що обіцяні обсяги занадто малі, аби полегшити глобальний дефіцит постачань.
На Донеччині російські військові атакували FPV-дроном броньований автомобіль гуманітарної місії «Проліска». У цей момент волонтери їхали забирати маломобільних людей до Краматорська. Екіпаж встиг залишити машину за секунду до удару, усі члени команди вижили.
Бундесвер уперше визнав “значну” загрозу російських диверсій проти німецьких військових у Німеччині. Це другий за рівнем небезпеки рівень відповідно внутрішній шкалі Збройних сил країни, свідчить внутрішня доповідь Бундесверу, що ґрунтується на оцінках розвідувальних служб.