NYP: Україна має більше важелів у війні, а РФ не має реального шляху до перемоги

Джерело: New York Post.

Україна зберігає сильніші позиції у війні, ніж могли вважати деякі західні політики та аналітики. Вона стримує російські наступи, завдає ударів по інфраструктурі РФ і посилює власні технологічні переваги на фронті.

New York Post зазначає, що Володимир Путін, схоже, відчуває дедалі більший тиск через необхідність завершити війну. Водночас Москва й далі висуває умови миру, які не відповідають її реальним можливостям на полі бою. Саме ця невідповідність, на думку авторів, уже зривала попередні переговорні зусилля США.

Разом з тим, Україна має підстави для обережного оптимізму. Попри дефіцит ППО, українці пережили найскладнішу зиму, а суспільство залишилося стійким. Водночас російське просування, навіть якщо воно триває, стає повільнішим і коштує Москві дедалі дорожче.

Попри це, Україна навряд чи швидко зможе повернути значну частину окупованих територій. Однак і Росія не має умов для великого прориву. Однією з причин автори називають розвиток українських дронових спроможностей. Українські сили, за їхньою оцінкою, можуть стабільно завдавати втрат на 30-50 км за російськими лініями, що робить масштабні наземні маневри РФ надзвичайно ризикованими.

Також Україна посилила удари по цілях середньої дальності – логістиці, системах ППО та інших об’єктах, від яких залежить російське забезпечення. Окремо варто виділити далекобійні атаки по нафтовій інфраструктурі й оборонно-промислових підприємствах РФ, які ускладнюють Кремлю фінансування війни.

Таким чином, постійний тиск уже впливає на образ сили, який Москва намагається демонструвати. Зокрема, Росія була змушена скоротити парад 9 травня на Красній площі – захід, який традиційно використовують як символ військової потуги.

На цьому тлі в самій Росії посилюються економічні проблеми та суспільна втома від війни. Обмеження мобільного інтернету й популярних соцмереж також викликають невдоволення серед звичайних росіян і частини еліт. Водночас у виданні не вважають, що це створює для Путіна реальну загрозу перевороту чи повстання.

Головною перешкодою для переговорів видання називає завищені вимоги Кремля. Москва заявляє, що подальші мирні контакти не матимуть сенсу, якщо Київ не передасть Росії контрольовану Україною частину Донецької області. Для України така умова неприйнятна.

Йдеться про міста й населені пункти, які називають “поясом фортець”. За нинішніх темпів наступу Росії знадобилися б роки, щоб захопити цю територію військовим шляхом. Тому, ймовірно, Київ не погодиться віддати землі, які Москва не здатна швидко взяти на полі бою.

Варто нагадати, що США вже шукали компромісний варіант – перетворити підконтрольну Україні частину Донеччини на демілітаризовану “вільну економічну зону”. Однак ця ініціатива провалилася, бо Москва вимагала адміністративного контролю та розміщення там російської Нацгвардії. Київ це відкинув.

New York Post вважає, що Дональду Трампу варто змінити логіку переговорів: не вимагати від України нових поступок, а використовувати слабкі місця Росії. Зокрема, Вашингтон міг би знову просувати ідею демілітаризованої зони, але лише за умови, що вона залишатиметься під українським суверенітетом.

Автори також закликають США продовжувати постачання Україні зброї, профінансованої Європою, та надавати американські розвіддані. На їхню думку, Трамп має прямо донести Путіну, що Росія не має реалістичного шляху до перемоги.

Прифронтові села часто стають “білими плямами” на карті новин. Про них мовчать, поки там не…

Помічник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери, ймовірно, “накачали” Дональда Трампа шкідливими ідеями на саміті G7 цього тижня, але президент США був сильним лідером, який дотримувався власних ідей.

В четвер, 18 червня, за результатами проведених репатріаційних заходів Україні повернули тіла 522 загиблих.

На Сумщині внаслідок атаки російських окупантів загинув літній чоловік, який вранці пішов на риболовлю.

За даними медіа, Росія збільшує свої борги через значні витрати на війну проти України. Через перекриті іноземні джерела фінансування Кремль все більше покладається на дорогі внутрішні запозичення.