Обладнання, боєприпаси, ноутбуки: Литва передала Україні новий пакет військової допомоги
Джерело: Міністерство оборони Литви
28 вересня Литва оголосила про надання нової партії військової допомоги Україні. Загальна сума допомоги Литви з початку вторгнення зросла до понад 683 мільйонів євро.
У новому пакеті передбачено постачання боєприпасів, логістичного обладнання, ноутбуків та іншої підтримки.
У міністерстві оборони Литви кажуть, що у відповідь на запити України цього року їхня країна вже передала:
- 155-мм боєприпаси;
- бронетранспортери М577;
- бронетранспортери М113;
- системи протидії безпілотникам;
- зимове спорядження та одяг;
- боєприпаси до протитанкового гранатомета “Карл Густав”;
- системи дистанційного підриву RISE-1;
- генератори;
- деталі в розібраному вигляді для легкого штурмовика Л-39ЗА “Альбатрос”;
- навантажувачі;
- причепи;
- розкладні ліжка;
- Литовські парламентарі мають намір ухвалити рішення про заборону працівникам, котрі мають доступ до секретної інформації, виїжджати до недружніх зарубіжних країн, зокрема й РФ.
- Литва може передати Україні 17 пожежних машин, які раніше призначались для Зімбабве, але були затримані через санкції. Про це розповіла генеральний прокурор Литви Ніда Грюнскене.
- 18 вересня міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас представив інформацію про додаткову військову підтримку України на закритому засіданні Комітету Сейму з питань національної безпеки і оборони.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.