Литва додатково скерує €10 млн на виробництво ракети «Паляниця»
Джерело: lrt
18 вересня міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас представив інформацію про додаткову військову підтримку України на закритому засіданні Комітету Сейму з питань національної безпеки і оборони.
Додатково це буде близько 40-50 млн євро цього року, – заявив він журналістам після засідання.
За словами міністра оборони, цього року Литва вже надала Україні допомогу на 153 млн євро.
За допомогою додаткових 10 млн євро країна планує зробити свій внесок у виробництво ракетного безпілотного комплексу “Паляниця” в Україні, поставить радари, обладнання для розмінування, системи ППО малої дальності.
Ми шукаємо на ринку системи ППО малої дальності, які можна буде купити та передати. У такому разі не буде необхідності відмовлятися від своїх ресурсів, – наголосив Касчюнас.
За його словами, підтримка України ґрунтується на трьох ключових засадах: мінімальне використання ресурсів литовської армії з обов’язковою подальшою компенсацією, планування майбутніх потреб України та сприяння розвитку литовської оборонної промисловості. Як приклад, міністр навів виробництво литовських дронів.
Литва зобов’язується щорічно виділяти Україні щонайменше 0,25% свого ВВП на військову допомогу, що наразі становить близько 190 мільйонів євро. З початку російської повномасштабної агресії країна вже надала Україні допомогу у розмірі 2% свого ВВП.
- 26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.
- Литовський оператор електростанцій Ignitis Gamyba уклав угоду з українським оператором розподільчих мереж щодо передачі обладнання Вільнюської ТЕЦ-3.
- В п’ятницю, 28 червня, в Міністерстві енергетики України повідомили, що Литва передасть Україні потужний автотрансформатор.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.