Образ Зендеї для промо «Одіссеї» викликав критику через прикраси зі стародавнього Ірану
Джерело: ARTnews
Образ Зендеї на лондонській презентації фільму Крістофера Нолана “Одіссея” викликав критику через прикраси, створені з давніх золотих артефактів. Імовірно, вони походять зі стародавнього Ірану та датуються першим тисячоліттям до нашої ери.
Йдеться про дві золоті пластини зі скарбу Зівіє, знайденого на північному заході Ірану наприкінці 1940-х років. Згодом їх закріпили в оправі з 18-каратного жовтого золота та доповнили діамантами, перетворивши на сережки.
Зендея одягла прикраси 5 липня під час промозаходу “Одіссеї”, у якій вона зіграла грецьку богиню Афіну. Після цього історики та дослідники культурної спадщини поставили під сумнів доречність використання давніх артефактів як аксесуарів для червоної доріжки.
Письменник і дослідник ісламської історії, мистецтва та архітектури Зіррар Алі заявив, що західні знаменитості часто не враховують історичний та культурний контекст таких предметів.
На його думку, носіння подібних артефактів “може фактично бути демонстрацією влади та домінування: коли одна культура заявляє право власності на спадщину іншої”. Рішення використати давні золоті пластини як сережки він назвав “несмаком” і проявом “орієнталістських практик”.
Прикраси Зендеї надала лондонська компанія антикварних прикрас Чарлі Баррона. У відповідь на критику він пояснив, що золоті пластини пов’язують зі скарбом Зівіє. Предмети з цієї знахідки після її виявлення опинилися в музеях і приватних колекціях у різних країнах. Частини скарбу нині зберігаються, зокрема, у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку, Луврі в Парижі та Британському музеї в Лондоні.
За словами Баррона, справжність пластин підтвердив лондонський артдилер Девід Аарон. У 2016 році їх придбав ювелір Гленн Спіро, який додав сучасну оправу, діаманти та перетворив артефакти на сережки. Баррон отримав прикраси у 2025 році.
Він наголосив, що предмети не виставляли на продаж, а їхнє походження підтверджене документами.
За його словами, під час створення сережок самі давні пластини не змінювали й не пошкоджували. Він вважає, що сучасне оформлення дозволило показати їх у спосіб, близький до початкового призначення як прикрас.
“Нашим наміром була не комерціалізація цих предметів, а можливість познайомити ширшу аудиторію з винятковим зразком перського ювелірного мистецтва”, – додав він.
Доказів того, що артефакти були незаконно вивезені або мають сумнівне походження, немає. Водночас критики звернули увагу, що подібні знахідки слід розглядати в контексті тривалого вивезення старожитностей із країн Близького Сходу до західних музеїв і приватних колекцій.
В Україні через наслідки російських обстрілів 6 жовтня з 15:00 до кінця доби в частині регіонів застосовуватимуть обмеження споживання електроенергії.
Російські війська вранці 6 жовтня атакували Дніпропетровщину. Майже 20 разів ворог бив по трьох районах області безпілотниками. За оновленими даними, постраждали четверо людей.
Росія планує різко збільшити військові витрати наступного року. У проєкті бюджету на 2027 рік передбачено 17,1 трлн рублів ($205 млрд) на військові потреби – це більш ніж на 40% більше, ніж було заплановано на 2026 рік.
Президентц США Дональд Трамп запропонував Росії допомогу після повідомлень про смерть співробітниці науково-дослідного інституту з вивчення чуми в Іркутській області.
Київський дата-центр “Омега Телеком” оголосив про вимушене закриття технологічного майданчика внаслідок масштабних російських обстрілів інфраструктури Києва.