Очільник МОН звільнив Андрія Василенка, котрий висміював незалежність України

Джерело: Оксен Лісовий/Facebook

14 вересня глава МОН Оксен Лісовий підписав наказ про звільнення Андрія Василенка. З 15 вересня той більше не перебуватиме на жодній з посад у Міністерстві освіти і науки України.

Василенко перебував на посаді державного експерта у групі з питань цифрової трансформації освіти і науки.

Лісовий повідомив, що рішення стосовно звільнення Василенка ухвалено за результатами дисциплінарного провадження, яке порушили у Міністерстві напередодні.

Державна служба – це велика відповідальність. І це історія про служіння народові своєї держави. На моє переконання, жодна людина, яка ставить під сумнів незалежність своєї країни, незалежність, за яку принесено стільки жертв, не має права обіймати державні посади, – мовиться у дописі міністра.

За словами Лісового, “усі наші вчинки мають наслідки, для Василенка сьогодні – це звільнення”.

Нагадаємо, посадовець Міністерства освіти і науки Андрій Василенко опублікував допис російською мовою у Facebook, в якому відверто висміяв незалежність України та країн Балтії, поставивши під сумнів бажання українців вийти із СРСР, спотворюючи історичні факти та поширюючи російські наративи.

Зокрема, у своєму так званому “лонгріді” чоловік заявив, що незалежність не всім колишнім країнам СРСР пішла на користь. Зокрема, він вважає незалежність України “кидаловом“, критикуючи проукраїнські листівки, що закликали голосувати 1 грудня 1991 року.

Держслужбовець дотримується російської пропаганди, ставлячи під сумнів доцільність проголошення Акту Незалежності.

У своєму тексті він також найбільше співчуває ветеранам “ВОВ“, мовляв, країна, за яку вони воювали – самоліквідувалася.

Щобільше, Василенко також розкритикував незалежність країн Балтії, заявивши, що окупація – це було “найкраще, що могло статися з цими країнами”.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.

У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.

9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.

Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.

9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.