Очільник МОН звільнив Андрія Василенка, котрий висміював незалежність України

Джерело: Оксен Лісовий/Facebook

14 вересня глава МОН Оксен Лісовий підписав наказ про звільнення Андрія Василенка. З 15 вересня той більше не перебуватиме на жодній з посад у Міністерстві освіти і науки України.

Василенко перебував на посаді державного експерта у групі з питань цифрової трансформації освіти і науки.

Лісовий повідомив, що рішення стосовно звільнення Василенка ухвалено за результатами дисциплінарного провадження, яке порушили у Міністерстві напередодні.

Державна служба – це велика відповідальність. І це історія про служіння народові своєї держави. На моє переконання, жодна людина, яка ставить під сумнів незалежність своєї країни, незалежність, за яку принесено стільки жертв, не має права обіймати державні посади, – мовиться у дописі міністра.

За словами Лісового, “усі наші вчинки мають наслідки, для Василенка сьогодні – це звільнення”.

Нагадаємо, посадовець Міністерства освіти і науки Андрій Василенко опублікував допис російською мовою у Facebook, в якому відверто висміяв незалежність України та країн Балтії, поставивши під сумнів бажання українців вийти із СРСР, спотворюючи історичні факти та поширюючи російські наративи.

Зокрема, у своєму так званому “лонгріді” чоловік заявив, що незалежність не всім колишнім країнам СРСР пішла на користь. Зокрема, він вважає незалежність України “кидаловом“, критикуючи проукраїнські листівки, що закликали голосувати 1 грудня 1991 року.

Держслужбовець дотримується російської пропаганди, ставлячи під сумнів доцільність проголошення Акту Незалежності.

У своєму тексті він також найбільше співчуває ветеранам “ВОВ“, мовляв, країна, за яку вони воювали – самоліквідувалася.

Щобільше, Василенко також розкритикував незалежність країн Балтії, заявивши, що окупація – це було “найкраще, що могло статися з цими країнами”.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.