Офіс генпрокурора кваліфікував справу побиття активіста Євромайдану Кицюка як «хуліганство»
Джерело: Олександра Матвійчук/Facebook
Правозахисниця, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук наголосила, що майже після 12 років розслідування справи про напад на активіста Євромайдану Максима Кицюка в Івано-Франківську, у відповіді Офісу генпрокурора мовиться, що побиття було “звичайним хуліганством” та не пов’язане з участю у Революції гідності.
Стверджується, що напад був випадковістю та не пов’язаний зі студентськими акціями. Також слідчі вказали, що потерпілий з друзями відвідував декілька розважальних закладів, що, на їхню думку, є також аргументом проти версії стосовно політичного мотиву.
Матвійчук наголосила, що за 12 років розслідування правоохоронці так і не зібрали належних доказів у цій справі.
Як тоді, так і зараз у мене немає жодних сумнівів, що це відбулося в рамках організованого владою масового насильства, щоб задушити мирний протест. Тоді били та забирали усіх підряд, так само як відстежували відомих активістів у регіонах, – зазначила правозахисниця.
Вона назвала цю справу “тестом”.
Сьогодні забили на злочини часів Революції Гідності. Завтра теж саме буде чекати злочини часів російської агресивної війни. Важать результати, а не кількість проваджень та гучна риторика. Тому я дуже хочу, щоб ми цей тест не провалили. Для цього ми ще від себе направимо звернення до офісу генерального прокуратура у цій справі, – пояснила Матвійчук.
Довідка. 30 листопада 2013 року в Івано-Франківську троє невідомих напали на студента з Сімферополя Максима Кицюка, активіста Євромайдану. Він навчався в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.
Постраждалого шпиталізували до Івано-Франківської обласної лікарні. Правоохоронці розглядали три версії нападу: хуліганські мотиви, корисливі причини та громадську діяльність Кицюка.
У 2018 році під час акції біля прокуратури в Івано-Франківську активісти заявили, що слідство у цій справі з невідомих причин фактично не ведеться.
- В четвер, 22 травня, у Шевченківському суді мали б розглянути клопотання щодо відводу слідчого Державного бюро розслідувань Артема Яблонського. Він за часів президента-втікача Віктора Януковича переслідував учасників Революції Гідності, але після 2019 року очолив підрозділ ДБР у справах Майдану.
- Слідчий Державного бюро розслідувань (ДБР) Артем Яблонський, який підписав звернення до Апарату Верховної Ради України щодо кримінального провадження проти Петра Порошенка, раніше працював у прокуратурі та переслідував учасників Революції Гідності.
- Прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишніх міністра внутрішніх справ, його заступника, виконувача обов’язків начальника столичної міліції та начальника міліції громадської безпеки столиці, які організували застосування насильства та незаконних затримань учасників акцій протесту у Києві, Черкасах та Сумах у 2013–2014 роках.
Миротворці ООН виявили близько чотирьох тонн вибухових речовин у покинутій будівлі в селі Хула на півдні Лівану. Основну частину знахідки становили сполуки аміачної селітри.
У Вашингтоні провели церемонії прощання з республіканським сенатором Ліндсі Гремом. На похорон до Національного собору прибули Дональд Трамп, Володимир Зеленський, Беньямін Нетаньягу та представники американської влади.
Делегація США демонстративно залишила засідання Ради Безпеки ООН під час виступу представника Франції. Причиною стала заява Парижа, який після голосування щодо Фолькера Тюрка порівняв позицію Вашингтона з Росією та КНДР.
Оприлюднені записи розмов Джо Байдена з автором його мемуарів засвідчили окремі провали в пам’яті та різку критику Барака Обами. Колишній віцепрезидент звинувачував його адміністрацію у надмірній обережності щодо Китаю та залежності від Волл-стріт і Кремнієвої долини.
Адміністрація президента США Дональда Трампа готує нові обмеження на ввезення китайських роботів та підключених до мережі силових інверторів. У Вашингтоні пояснюють це необхідністю захистити розвиток штучного інтелекту від кібератак, витоку даних і перебоїв у постачанні.