Окупація Покровська ставить під загрозу видобуток вугілля для виробництва сталі в Україні
Джерело: Reuters
Окупація Покровська на сході України загрожує критично важливому видобутку коксівного вугілля, необхідного для виробництва сталі в країні. Російські війська наблизилися до стратегічного міста Покровськ на відстань приблизно 12 км.
Поблизу Покровська, приблизно за 10 км на захід від його центру, розташована шахта, що забезпечує видобуток коксівного вугілля. Воно є необхідним для виробництва коксу – важливого елемента у виробництві сталі.
Сталеливарна промисловість України є другою за значенням після сільського господарства у валютному експорті. За перші вісім місяців 2024 року експорт металу приніс майже 2 мільярди доларів, що є важливою частиною економіки України в умовах війни.
Голова Асоціації металургів України Олександр Каленков зазначив, що втрата Покровської шахти, яка є єдиним джерелом коксівного вугілля в країні, може суттєво знизити обсяги виробництва сталі. За його словами, виробництво могли б збільшити до 7,5 мільйонів тонн до кінця 2024 року, а в наступному – до понад 10 мільйонів. Але, якщо Покровськ окупують, то обсяги можуть скоротитися до 2-3 мільйонів тонн.
Голова коксохімічного об’єднання “Укркокс” Анатолій Старовойт заявив, що в Україні у 2023 році вироблено близько 3,5 мільйонів тонн коксу, використовуючи виключно вугілля з Покровська. У разі втрати доступу до цієї шахти виникнуть значні труднощі з імпортом сировини, що може призвести до зривів постачання та подальшого підвищення собівартості виробництва.
Україна має кілька портів на Чорному морі, але металургійна галузь має проблеми з імпортом великих обсягів вугілля. Зокрема через військові ризики та технічні обмеження портової інфраструктури, яка більше орієнтована на експорт.
За даними Каленкова, можливими альтернативними джерелами коксівного вугілля є Сполучені Штати та африканські країни, включаючи Південну Африку. Однак це підвищить витрати, що негативно вплине на конкурентоспроможність української сталі на світовому ринку.
Металургійні підприємства України, такі як ArcelorMittal Кривий Ріг, уже створили запаси вугілля, але в разі подальших збоїв у постачанні імпорт стане неминучим. Компанія зазначає, що зберігає високі запаси, компенсуючи дефіцит місцевого видобутку імпортною сировиною.
У 2024 році за січень-серпень в Україні вироблено понад 4,3 мільйона тонн сталевого прокату, з яких 66% пішло на експорт. Європейський Союз залишався основним ринком збуту для української сталі, забезпечуючи 72% експорту.
- Російські війська стали спритнішими за допомогою незаконно ввезених терміналів Starlink, що дозволило їм використовувати супутниковий Інтернет для покращення координації під час штурмів, виконувати більше вильотів безпілотників і бити українські війська точним артилерійським вогнем, попри зусилля США зупинити потік технологій.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.