Окупанти вбили українського військовополоненого на Донеччині
Джерело: Донецька обласна прокуратура
Російські окупанти розстріляли українського військовополоненого у Донецькій області.
Це трапилось у листопаді цього року під час штурму позицій у районі села Гнатівка, що у Покровському районі.
Тут війська РФ оточили та взяли у полон українського захисника. Один з армійців РФ зав’язав полоненому руки, а інший – завдав декілька ударів прикладом автомата по голові.
Коли український захисник припинив реагувати на удари, окупанти розстріляли його.
У прокуратурі нагадали, що умисне вбивство військовополонених – це порушення Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).
Наразі проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення всіх обставин події та конкретних осіб, які вчинили вказаний злочин.
- Офіс генерального прокурора підтвердив розстріл п’ятьох українських військовополонених у Запорізькій області.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.