ООН продовжить наполягати на збільшенні експорту продовольства та добрив з Росії та України
Джерело: АР.
Високопосадовці ООН у п’ятницю пообіцяли продовжувати працювати над продовженням угоди, яка дозволяє експортувати продовольство та добрива з Росії та України, попри війну.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав обидві країни зробити глобальну продовольчу безпеку пріоритетом і “допомогти забезпечити безперебійне, ефективне та масштабне надходження цих продуктів на світові ринки”, — сказав заступник речника ООН Фархан Хак. “Разом угоди сприяють стійкому зниженню світових цін на продовольство, які зараз більш ніж на 23% нижчі за рекордні показники, досягнуті в березні минулого року”.
У липні минулого року Туреччина та ООН уклали проривну угоду з воюючими сторонами, яка дозволила Україні відправити понад 32 мільйони тонн зерна з чорноморських портів на світові ринки.
Москва, однак, скаржиться, що окремий меморандум ООН і Росії про спрощення поставок російського продовольства та добрив досі стикається з серйозними перешкодами.
Глава ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс заявив у п’ятницю, що ООН чула неодноразові заяви Росії про те, що “їм не було ніяких переваг і час минув”. Але, як уточнив генеральний секретар, “це не заважає нам робити все можливе, щоб досягти угоди”, — сказав він.
У середу речник Кремля Дмитро Пєсков заявив: «На жаль, на цей час немає особливих підстав для продовження угоди». Але він також сказав, що «у Заходу ще є час виконати ті частини угоди, які стосуються Росії».
Гріффітс сказав, що глава ООН з питань торгівлі Ребека Грінспен, яка відповідала за російську сторону угоди, “дуже хоче” зустрітися з офіційними особами в Москві наступного тижня. Гріффітс сподівається зустрітися зі сторонами Чорноморської зернової ініціативи — Україною, Росією та Туреччиною — у Стамбулі, “якщо це можливо наступного тижня”.
Україна та Росія є основними світовими постачальниками пшениці, ячменю, соняшникової олії та інших харчових продуктів, від яких залежать країни, що розвиваються. Росія також є основним постачальником аміаку, основного інгредієнта добрив.
Росія постала перед труднощами в організації доставки, страхування та банківських операцій через санкції, запроваджені Сполученими Штатами та Європейським Союзом після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Німецький журналіст Юліан Рьопке, кореспондент видання BILD, у соцмережі Х звинуватив президента США Дональда Трампа в аморальному тиску на Україну з метою капітуляції перед Росією в межах його 28-пунктного плану завершення війни. Цей план, оприлюднений Білим домом напередодні дедлайну 27 листопада, передбачає передачу Україною територій, нині окупованих РФ, та обмеження української армії.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду продовжила розгляд позову Петра Порошенка щодо скасування указу президента Володимира Зеленського про запровадження санкцій проти п’ятого президента. На засіданні 21 листопада суд переходив до дослідження відеодоказів – інтерв’ю та публічних заяв Зеленського за 2021-2025 роки.
Російська гімнастка Ангеліна Мельникова виступить у німецькій Бундеслізі, попри те, що Україна визнала її “чемпіонкою терору”.
Американські санкції, що набули чинності 21 листопада, фактично зупинили в морі приблизно 48 мільйонів барелів російської нафти. Десятки танкерів вимушено змінюють маршрути, шукаючи нові порти призначення. Як наголошують Bloomberg, це – черговий удар Вашингтона по експортних потоках Кремля на тлі війни проти України.
Президент США Дональд Трамп підтвердив, що його адміністрація встановила дедлайн на наступний четвер, 27 листопада, для того, щоб Україна погодилася на 28-пунктний план Білого дому щодо припинення війни Росії проти України.