19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей ЮНЕСКО

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.

Мовиться про:

• Аккерманську фортецю, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
• Успенський собор, м. Харків;
• Борисоглібський собор, м. Чернігів;
• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
• Будівлю Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
• Садибу Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
• Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
• Покровську церкву, м. Харків;
• Приморські сходи, м. Одеса;
• Воскресенську церкву, м. Суми;
• Кирилівську церкву, Київ;
• Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
• Троїцький собор, м. Суми;
• Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;
• Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
• Одеський національний художній музей, м. Одеса;
• Одеську національну наукову бібліотеку, м. Одеса;
• Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:

• вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
• вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
• вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.

Україна стала першою державою у світі, котра масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, мають найвищий рівень охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього “імунітету” вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.

Раніше до списку вже внесли 27 українських об’єктів, переважно з-поміж тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини та Попередньому списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій.

• До переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО додадуть дві події, важливі для української культури: 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра” та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича – автора всесвітньо відомого “Щедрика”.
• Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО, приєднавшись до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Нині мережа об’єднує 408 міст та охоплює 8 творчих галузей: ремесла і народні мистецтва, медіамистецтво, кіно, дизайн, гастрономія, література, музика, з 2025 року додалась архітектура.
• ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують спецмоніторинг.