ЮНЕСКО вперше застосує спецмоніторинг: організація почне з харківського Держпрому

Джерело: пресслужба міністерства культури та стратегічних комунікацій

ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують спецмоніторинг.

Рішення ухвалили 11 грудня під час засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

“Це дозволить належним чином зафіксувати пошкодження об’єкта, скоординувати заходи з відновлення пам’ятки та мати докази для подальшого притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців”, – повідомили у пресслужбі.

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький висловив сподівання, що результати роботи спецмоніторингу допоможуть зафіксувати руйнування на направити висновки до Міжнародного кримінального суду.

8 листопада 2024 року будівля Держпрому у Харкові зазнала значних пошкоджень внаслідок атаки з боку РФ.

Відповідно до рішення від 7 вересня 2023 року, споруда знаходиться у Міжнародному списку культурних цінностей під посиленим захистом.

Росіяни вдарили по будівлі Держпрому, котра перебуває під охороною ЮНЕСКО. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.