ОПЕК+ підвищує квоти на видобуток нафти четвертий місяць поспіль
Джерело: Reuters
Країни альянсу ОПЕК+ погодили четверте поспіль підвищення цільових показників видобутку нафти. Рішення ухвалили в неділю, попри те, що частина учасників постає перед обмеженнями експорту через геополітичну кризу.
Ключові члени ОПЕК+, включно з Саудівською Аравією, з кінця лютого не можуть повністю забезпечувати своїх покупців. Криза посилилася, коли ОАЕ вийшли з організації майже через 60 років членства.
Нині мовиться про збільшення цільових обсягів видобутку на 188 тис. барелів на добу з липня. Рішення продовжує попередні етапи підвищення, які становили близько 206 тис. барелів у травні та квітні та були скориговані у червні.
До угоди залучені сім ключових членів ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росія та Оман. Саме ці країни визначають поточну політику видобутку в межах альянсу.
Втім, фактичний видобуток групи суттєво знизився через скорочення експорту країнами Перської затоки — у квітні він становив у середньому 33,19 млн барелів на добу проти 42,77 млн у лютому.
Аналітики зазначають, що підвищення квот має обмежений вплив на ринок, поки тривають перебої в логістиці. Водночас після стабілізації ситуації можливий швидкий перехід від дефіциту до надлишку пропозиції.
Країни також продовжують поступове згортання скорочення видобутку на 1,65 млн барелів на добу, погодженого у 2023 році. Загалом до липня на ринок мають повернути близько 567 тис. барелів на добу, а решта скорочень може бути поступово скасована до кінця вересня за умови збереження щомісячних підвищень.
Довідка. ОПЕК+ — розширений формат міжнародної співпраці між Організацією країн-експортерів нафти та іншими великими виробниками нафти (зокрема Росією, Казахстаном, Азербайджаном). Альянс створено для регулювання рівня видобутку нафти задля стабілізації цін на світовому ринку, забезпечення стабільних постачань та координації спільної політики.
Включає 13 членів ОПЕК (наприклад, Саудівська Аравія, Ірак, Іран) та зовнішніх виробників, серед яких Росія, Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан та Судан.
- 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
- Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть у травні на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.
Кандидат від Демократичної партії на виборах до Сенату США від Техасу Джеймс Таларіко заявив, що готовий співпрацювати з президентом Дональдом Трампом, аби втілити обіцянки руху MAGA – “Make America Great Again” (“Зробімо Америку знову великою”).
У ніч проти 3 листопада російські окупанти завдали авіаційного удару по Немишлянському району Харкова. Внаслідок атаки постраждали 73 людини, серед них пацієнти лікарні та медичні працівники.
У ніч проти 3 листопада безпілотники атакували нафтопереробний завод “Славнефть-ЯНОС” у російському місті Ярославль. Після удару на території підприємства виникла пожежа.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов відреагував на події в Петропавлівській Борщагівці, назвавши їх неприпустимими для держави. За його словами, подібні ситуації шкодять єдності українців, особливо в умовах російської загрози.
Протягом минулої доби російські війська атакували 17 населених пунктів Сумської області. У Миколаївській селищній громаді внаслідок ударів російських безпілотників загинув 63-річний чоловік. Також травмувалася 61-річна жінка.