Орбан висунув нафтовий ультиматум Києву для розблокування допомоги від Євросоюзу

Джерело: лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана президентові Європейської ради Антоніу Кошті (Європейська правда).

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан офіційно оголосив про зміну своєї позиції щодо надання Києву кредиту від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро. Причиною такого кроку стала зупинка прокачування нафти через українську ділянку магістралі “Дружба”.

У своєму листі від 23 лютого 2026 року, адресованому президентові Євроради Антоніу Кошті, Орбан нагадав, що наприкінці 2025 року Будапешт не мав заперечень проти виділення коштів Україні на період 2026–2027 років.

“18 грудня 2025 року Європейська Рада погодилася надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки шляхом поглибленого співробітництва на основі запозичень ЄС на ринках капіталу під гарантії запасу міцності бюджету ЄС (EU budget headroom). Угорщина не заперечувала проти цього рішення, виходячи з розуміння того, що позика не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”, – йдеться у документі.

Однак тепер угорський лідер стверджує, що “останні події” змусили його кардинально переглянути це рішення. Орбан звинуватив українську владу в політично мотивованій відмові відновлювати постачання сировини, що триває з середини лютого.

“З середини лютого Україна відмовляється відновити транзит сирої нафти трубопроводом “Дружба” до Угорщини з політичних міркувань та в порушення своїх міжнародних зобов’язань. Це є неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини”, – наголосив прем’єр.

Угорщина заявила, що доки транзит нафти не буде відновлено, вона не дасть згоди на необхідні зміни до Багаторічної фінансової рамки (MFF) ЄС. Без цього голосу Брюссель не зможе використати бюджетні гарантії для запуску кредитної лінії. Таким чином, доля 90 мільярдів євро, необхідних для стабілізації української економіки, опинилася в прямій залежності від роботи нафтопроводу.

Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.

Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.

Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.

Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.