Орбан зніме вето з надання Україні допомоги на 50 млрд євро – глава МЗС Фінляндії
Джерело: Еліна Валтонен в інтерв’ю RND
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен повідомила про отриманий “позитивний сигнал”, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан скасує блокування допомоги Україні на 50 млрд євро.
Валтонен висловила впевненість, що Угорщина зніме блокаду.
Міністр закордонних справ Сіярто дав нам позитивний сигнал, і я дуже сподіваюся, що ми нарешті зможемо прийняти рішення щодо допомоги Україні. Якщо ні, ми знайдемо інше рішення. Разом з тим, ми самі повинні більше інвестувати в нашу безпеку, – наголосила вона.
Міністерка додала, що Європа має розробити надійну стратегію власного захисту та стримування, посилити власну оборонну промисловість. І як малі, так і великі оборонні компанії повинні мати можливість зробити великі інвестиції вже зараз.
Росія розуміє тільки силу. Нам потрібна надійна стратегія стримування як на європейському рівні, так і на рівні НАТО. Ми ще дуже далекі від досягнення цієї точки. Нам ще потрібно зробити багато, набагато більше. І це незалежно від того, як пройдуть вибори в США, – пояснила Валтонен.
Стало відомо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні намагається переконати главу угорського уряду Віктора Орбана змінити свою опозицію стосовно підтримки України з боку Європейського Союзу та покращити відносини з президентом Володимиром Зеленським.
Раніше Орбан надав пояснення, чому заблокував запропонований на початку цього місяця багаторічний пакет допомоги Києву на суму 50 мільярдів євро. Угорський лідер заявив, що гроші для України не повинні надходити з центрального бюджету ЄС, і це було б “поганим рішенням”. Одначе, він пояснив, що уряд у Будапешті не підтримає новий пакет допомоги Європейського Союзу для України, доки блок не виплатить усі кошти Угорщині.
Нагадаємо, 14 грудня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан покинув залу, коли решта лідерів приймали рішення розпочати переговори з Україною щодо вступу, повідомили троє дипломатів ЄС. Дипломати зауважили, що жодна країна не проголосувала проти, тож Євросоюз законно погодив рішення.
Згодом Орбан підтвердив свою позицію стосовно початку переговорів, одначе додав, що 26 інших країн ЄС наполягали на початку переговорів з Києвом, тому Угорщина вирішила, що вони можуть йти своїм шляхом.
14 грудня Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою щодо вступу до Євросоюзу.
- Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан уникає використання терміну “війна” для опису повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке призвело до великої кількості жертв.
- Депутат Європейського парламенту та ініціатор петиції щодо позбавлення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана права голосу в Раді ЄС Петрі Сарвамаа повідомив, що відповідна петиція набрала необхідну кількість голосів.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час дискусії запропонував прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану вийти й “випити кави”, що дозволило лідерам ЄС проголосувати за початок переговорів про вступ України до блоку.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.