Оренбурзький завод «Газпрому» припинив прийом газу з Казахстану після атаки дронів
Джерело: Міненерго Казахстану/Telegram
Оренбурзький газопереробний завод, пошкоджений українськими безпілотниками 19 жовтня, призупинив приймання сировини з родовища Карачаганак у Казахстані. У відомстві отримали відповідне повідомлення від російського “Газпрому”, який заявив про “аварійну ситуацію внаслідок атаки БпЛА”.
На газопостачання Казахстану ситуація не вплинула: споживачі забезпечуються “у штатному режимі, без будь-яких обмежень”.
Раніше губернатор Оренбурзької області Євген Солнцев повідомив, що внаслідок удару безпілотників частково пошкоджено інфраструктуру та загорівся цех заводу. Генштаб ЗСУ заявив про ураження однієї з установок переробки та очищення газу. За даними джерела росЗМІ, підприємство зупинило частину потужностей для усунення наслідків атаки.
ГПЗ входить до складу Оренбурзького газохімічного комплексу — найбільшого у світі, що забезпечує переробку 37,5 млрд м³ газу на рік. Завод є єдиним у Росії виробником одоранту, необхідного для надання газу специфічного запаху, щоб можна було виявляти пошкодження. До 2025 року ГПЗ брав участь у постачанні газу до Європи через територію України.
Основне завдання підприємства — розділяти природний газ на компоненти, розповів аналітик Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко. За його словами, чистий метан відправляють трубопроводами покупцям, зокрема за кордон, а зріджена суміш пропану та бутану використовується як паливо у побуті — “газ у балонах”. Етан слугує сировиною для хімічної промисловості. Крім того, Оренбурзький ГПЗ технологічно пов’язаний із гелевим заводом, продукція якого використовується для виробництва електронних компонентів, а також в атомній енергетиці.
- За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року.
- Державні нафтопереробні підприємства Індії скоротили закупівлі російської нафти більш ніж на 45% з червня по вересень.
- За даними медіа, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.
Кабмін має намір у листопаді ухвалити оновлені правила роботи підприємств під час “жовтого” рівня повітряної тривоги. Вимоги до безпеки залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, тоді як бізнесу дозволять використовувати укриття за межами власних приміщень. Для невеликих підприємств процедури планують спростити, повідомив заступник міністра економіки та довкілля Олександр Циборт.
Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).
Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.
Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.