Оцінка Пентагону у $25 млрд на війну з Іраном може бути заниженою – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Оцінка Пентагону у 25 млрд доларів на війну проти Ірану, ймовірно, не враховує низку ключових витрат і може суттєво занижувати реальні масштаби витрат.

Нагадаємо, 29 квітня високопоставлений представник Пентагону вперше озвучив офіційну оцінку витрат на війну в Ірані. Станом на сьогодні, конфлікт коштував Сполученим Штатам 25 мільярдів доларів.

Водночас за підрахунками Bloomberg, зробленими на основі даних Пентагону, витрати лише на окремі боєприпаси, втрати техніки та операційні витрати вже сягають близько 14 млрд доларів. Із цієї суми 8 млрд припадає на боєприпаси, ще 5 млрд – на заміну знищених літаків і техніки, а 1 млрд – на операційні витрати двох авіаносців і 16 есмінців протягом 39 днів майже безперервних ударів.

Ця сума не враховує витрати на ремонт об’єктів, пошкоджених у регіоні, таких як штаб-квартира П’ятого флоту ВМС США в Бахрейні, яка неодноразово зазнавала ударів з боку Ірану. Вона також не включає операційні витрати на всі кораблі та літаки, що брали участь у нарощуванні сил до 28 лютого та в поточній блокаді.

“Цифра в 25 мільярдів доларів, наведена Пентагоном, є явно заниженою оцінкою витрат на ведення війни. І це навіть не враховує збитки, завдані базам, операційні витрати та власні зростаючі рахунки Пентагону за паливо”, – зазначила старша наукова співробітниця аналітичного центру Stimson Centre Келлі Гріко.

Сенатор Річард Блюменталь на початку квітня заявив, що навіть наведені йому оцінки у розмірі 2 мільярдів доларів на день є “заниженими”. Центр стратегічних і міжнародних досліджень оцінив вартість лише боєприпасів приблизно у 25 мільярдів доларів.

Під час слухань виконувач обов’язків контролера Пентагону Джулс Херст зазначив, що ця цифра включає вартість витрачених боєприпасів та операційні витрати, але відмовився надати детальний розрахунок.

Це спровокувало гостру суперечку між міністром оборони Пітом Хегсетом і конгресменкою Меггі Гудлендер, демократкою з Нью-Гемпшира, яка неодноразово вимагала конкретних подробиць.

“Це надзвичайне нехтування обов’язками, що, сидячи тут, ви не можете відзвітувати про мільярди доларів, які були витрачені”, – сказала вона.

Під час бойових операцій США втратили десятки літаків, зокрема безпілотники MQ-9 Reaper, ударні винищувачі F-15E, літак повітряного сповіщення та управління E-3, літаки-заправники KC-135, один штурмовик A-10 та два багатоцільові транспортні літаки MC-130J.

Заміна цих літаків коштуватиме мільярди доларів. США також втратили або зазнали пошкоджень радіолокаційних систем, кожна з яких коштує сотні мільйонів доларів.

Експлуатація авіаносців обходиться приблизно в 4,9 млн доларів на день, а есмінців – у 600 000 доларів. Авіаційна група авіаносця – ударні винищувачі ВМС США виконали тисячі бойових вильотів проти Ірану – коштує близько 3,8 млн доларів на день. За даними аналізу, проведеного керівницею відділу оборони Bloomberg Economics Беккою Вассер, лише 39 днів бойових дій обійшлися б приблизно в 1 млрд доларів лише для двох авіаносців з їхніми авіаційними групами та 16 есмінців.

Іран запустив понад 1 850 балістичних ракет по цілях у регіоні, що означає, що для оборони було б використано близько 4 000 ракет-перехоплювачів. Хоча PAC-3 є основною силою протиракетної оборони в регіоні, більшість перехоплювачів було б запущено з країн Перської затоки. Типова доктрина протиракетної оборони передбачає запуск щонайменше двох перехоплювачів на кожну ціль.

У мексиканському штаті Пуебла археологи знайшли сонячну обсерваторію віком понад 2500 років. Давні мешканці використовували її для спостережень за Сонцем, визначення календарних дат і планування сільськогосподарських робіт.

У розробці перебуває новий фільм у всесвіті “Зоряних війн”, режисером якого стане Джон Воттс.

Внаслідок російської атаки на об’єкт критичної енергетичної інфраструктури в окремих районах Києва та області зникло…

Комп’ютер Apple I, виготовлений у 1976 році, продали на аукціоні Bonhams за рекордні 1,15 мільйона доларів. Пристрій із підписом співзасновника Apple Стіва Возняка належить до небагатьох екземплярів цієї моделі, які збереглися в робочому стані.

Наприкінці вересня колишній канцлер Німеччини увійшов до наглядової ради російського ТОВ “Гиперглобус”. Формально ця компанія відокремилася від німецької Globus Holding, яка управляє мережею однойменних гіпермаркетів. Однак, за даними журналу Der Spiegel, Герхард Шредер отримує зарплату не від російського “Гиперглобуса”, а на підставі “консультаційного договору” з німецькою компанією TMB Holding.