«Пам’ятники Пушкіну та Воронцову потрібні місту. Я проти того, щоб їх зносили», — мер Одеси
Джерело: Геннадій Труханов в “Укрінформ”
Мер Одеси Геннадій Труханов висловився проти демонтування пам’ятників Олександру Пушкіну та Михайлу Воронцову, бо вони, за його словами, “потрібні місту”.
“Я проти того, щоб їх зносити, тому що я – одесит, тут народився. Ці пам’ятники встановили наші прапрапрадідусі та бабусі”, – сказав він.
За словами мера, пам’ятник Пушкіну встановили за кошти громадян, й саме тому він стоїть “спиною до будівлі мерії, а обличчям – до бульвару, до людей”.
Труханов заявив, що Пушкін є частиною “нашої історії та світової культури” і через знесення його пам’ятника “ним не перестануть захоплюватися” в світі.
“Коли мені кажуть, що Путін вдягнув у військові мундири Пушкіна та все, що пов’язане з культурою, – це неправильно. Це – наш подарунок росіянам: ми віддаємо їм Пушкіна, який жив і творив у Одесі. На жаль, ми не можемо зараз запитати ані в Пушкіна, ані у Воронцова, чи підтримали б вони війну”, – сказав він.
Міський голова Одеси додав, що “відмовлятися від таких історичних постатей” є “страусиною позицією”.
“Із пісні слів не викинути. Не можна сховати голову в пісок і казати, що цього не було”.
Довідково: Олександр Пушкін – російський поет та драматург, вважається основоположником сучасної російської літературної мови. Був прихильником єдиної Російської імперії та вірив у спільну історичну долю українців та росіян. Ці погляди чітко простежуються у його поемі “Полтава”, де гетьмана Мазепу зображено зрадником.
Михайло Воронцов – російський державний діяч та військовий, який обіймав посаду Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Був прихильником русифікації та прагнув придушити українську мову й культуру на підконтрольних йому територіях. Закривав українські школи та друкарні, забороняв публікації українською мовою, а також обмежував вживання української мови в офіційній сфері.
Під час правління Воронцова на українських землях відбулося кілька селянських повстань, викликаних важкими умовами життя та кріпацтвом. Однак Воронцов жорстоко придушував ці повстання, використовуючи війська та каральні заходи.
- 24 січня мер Харкова Ігор Терехов виступив з ініціативою перейменувати вулицю Пушкінську на Григорія Сковороди. Свою заяву та рішення очільник міста пояснив наслідками ракетних ударів, які росіяни завдали по Харкову 23 січня.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.