Партійне будівництво України – як змінювався політичний ландшафт
Сьогодні в Україні діє 340 політичних партій, причому піки їх реєстрації історично збігалися з виборами та змінами влади, а абсолютний рекорд було встановлено у 2015 році — 73 нові партії – пише у колонці “Української правди” адвокат Володимир Богатир, описуючи трансформацію функцій держави у регулюванні політичних партій – від пасивного реєстратора до активного регулятора.
Водночас держава активно “очищує” політичний простір. Десятки партій ліквідовано через багаторічну неучасть у виборах. Після повномасштабного вторгнення цей процес набув нового виміру, тож з міркувань національної безпеки було заборонено діяльність 21 політичної сили, які є ворожими до української державності та безпеки. До цього переліку увійшли, зокрема, “ОПЗЖ“, “Партія Шарія“, “Опозиційний блок“, “Соціалістична партія України“, “Союз лівих сил“, “Прогресивна соціалістична партія України“, “Блок Володимира Сальдо“, а також низка менш відомих структур на кшталт “Слава“, “Велика Україна“, “Соціал–патріотична асамблея слов‘ян“. Повний перелік включає і Комуністичну партію України, заборона якої стала символічним завершенням багаторічної дискусії про її правовий статус.
Попри формальне існування сотень партій, реальна політична конкуренція наразі обмежена, що вказує на посилення регуляторної ролі держави у формуванні політичного ландшафту.
Юрист зазначає що, ця трансформація ставить перед суспільством нові виклики з пошуку балансу між захистом державності та обмеженням політичних свобод.
Більше деталей — у колонці адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря за посиланням: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/10/04/8001166/
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.