ПАРЄ надала голос «російським демократичним силам у вигнанні» без прапора

Джерело: пресслужба ПАРЄ

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для діалогу з “російськими демократичними силами у вигнанні”, мовиться у рішенні організації.

Історичний день у Раді Європи, — прокоментував це рішення у своєму Telegram головний лобіст проєкту Володимир Кара-Мурза.

За його словами, це “де-факто” рішення про створення російської опозиційної делегації в ПАРЄ: “Тепер і Росія, і Білорусь — єдині європейські країни, які перебувають поза Радою, — отримають голос у найстарішій і найбільшій європейській організації. Під час дебатів багато парламентарів наголошували, що найкраща гарантія мирної та безпечної Європи — це демократична Росія. Працюватимемо разом, щоб зробити це реальністю”.

Рішенню передували доволі гарячі дебати, під час яких представники України наполягали на формуванні “платформи” зі “справжніх” борців проти путінського режиму — воюючих проти Росії представників легіону “Свобода Росії” та Російського добровольчого корпусу, а також представників корінних народів, котрих пригнічує російський імперіалізм.

У результаті рішення створити платформу для діалогу з російською опозицією підтримала переважна більшість: “за” проголосували 80 європейських депутатів, четверо (представники України, Туреччини, Великої Британії та Іспанії) утрималися.

Для представників корінних народів Росії ухвалили рішення створити окрему групу для взаємодії в ПАРЄ. До того часу її представникам повинна належати третина місць у третині “платформи” російської опозиції.

Формуванням списку російських опозиціонерів, які увійдуть до складу платформи, займатиметься Бюро асамблеї, і цей список буде дійсним упродовж року. Але потрапити до нього зможуть не всі.

У резолюції наголошується, що “учасниками Платформи для діалогу з російськими демократичними силами мають бути особи найвищого морального рівня, які наразі перебувають у вигнанні”. Крім того, ці люди мають відповідати певним критеріям, які детально сформульовані у резолюції.

До складу платформи зможуть увійти, зокрема, політики, активісти, незалежні журналісти, вчені, які беруть участь “у російському русі опору режиму Володимира Путіна” та “розділяють цінності Ради Європи”. Вони мають “беззастережно визнавати та поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області”, а також суверенітет та територіальну цілісність Молдови, Грузії та інших держав.

Членом платформи може стати лише той, хто має “досвід публічного протистояння режиму Путіна” та сприяє його зміщенню. Важлива умова: у біографії кандидата не повинно бути випадків підтримки у минулому “недемократичної політики Росії або її неоімперіалістичної політики щодо Молдови, Грузії, України та інших суверенних держав” або виправдання “міжнародних злочинів, скоєних російськими суб’єктами за кордоном та на території РФ”. Ще одним критерієм від ПАРЄ є підпис під Берлінською декларацією, ухваленою опозиціонерами та активістами з РФ у квітні 2023 року.

• Російська опозиція не спроможна буде змінити ситуацію в країні, якщо прагнутиме сподобатися максимальній кількості росіян, вважає колумніст DW Костянтин Еггерт.

• Кара-Мурза,
• ПАРЄ,
• російська опозиція