ПАРЄ проголосувала ще один документ про визнання Голодомору геноцидом українського народу

Джерело: Марія Мезенцева-Федоренко/Фейсбук

3 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи одностайно ухвалила резолюцію про вшанування 90-х роковин Голодомору – Україна знову постає перед загрозою геноциду.

Як зауважила заступниця голови комітету з інтеграції України з ЄС, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко, це вже другий документ цієї тематики. ПАРЄ визнала Голодомор 1932−1933 років геноцидом українського народу в жовтні 2023 року.

Вона пояснила, що до тексту резолюції внесли кілька правок.

Зокрема, запропонували замінити слова “визнає Голодомор актом геноциду проти українського народу” на “визнає Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу”.

Вилучили слово “міські”, аби акцентувати, що репресії стосувались не лише урбанізованих територій, натомість усієї України. Також з’явилось нове формулювання, котре наголошує, що “Голодомор, геноцид штучним голодом, призвів до загибелі мільйонів українців, прихованих від уваги іноземних спостерігачів, розташованих у містах”.

Окрім цього, додали, що ПАРЄ визнає, що знищення політичних та культурних лідерів і мільйонів простих українців було “свідомо задумане як геноцид”.

Щобільше, уточнено, що було “систематичне знищення й духовної спадщини та культурної спадщини українського народу”.

Зрештою, до резолюції додали, що “Росія, так само як і в 1930-х роках, знову використовує продовольство як зброю не тільки проти України, але й для загострення глобальної продовольчої безпеки”.

Резолюція:

  • Закликає всі уряди зробити все можливе, щоб допомогти народу України відбити продовження геноцидного нападу на його націю та притягнути до відповідальності винних осіб;
  • Нагадує, що всі договірні сторони Конвенції про геноцид взяли на себе юридичний обов’язок запобігати будь-яким актам геноциду та карати їх;
  • Закликає всі держави-члени та спостерігачів Ради Європи використовувати всі інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб запобігти будь-яким подальшим актам геноциду проти українського народу як національної групи.

Зауважимо, 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

7 липня 2023 року палата представників Нідерландів визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

На засіданні 15 червня 2023 року уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу.

13 червня 2023 року Палата депутатів Люксембургу визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

25 травня 2023 року Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад, одностайно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

23 травня 2023 року Словенія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Парламент країни ухвалив відповідну декларацію.

28 березня 2023 року парламент Франції проголосував за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

23 березня 2023 року парламент Ісландії визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Тоді як 10 березня у Палаті представників Бельгії визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

1 лютого 2023 року парламент Болгарії ухвалив рішення визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Пропозицію підтримала більшість депутатів парламенту.

15 грудня 2022 року Європейський парламент більшістю голосів підтримав резолюцію щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

У листопаді 2022 року німецький Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу.

У першій половині 2025 року дефіцит бюджету Російської Федерації сягнув 3,69 трильйона рублів (46,89 мільярда доларів), або 1,7% ВВП. Це відповідає рівню, котрий російський уряд передбачив на весь рік.

7 липня уряд Великої Британії оголосив про запровадження нових санкцій проти Росії у зв’язку з використанням хімічної зброї під час повномасштабної війни проти України. До санкційного списку внесли двох російських громадян та одну установу.

7 липня під час патрулювання високогірної ділянки українсько-румунського кордону військовослужбовці відділу прикордонної служби “Ділове” Мукачівського загону виявили тіло невідомого чоловіка.

Керівник Центру вивчення окупації, колишній радник мера міста Петро Андрющенко повідомив, що у тимчасово окупованому Маріуполі окупанти зводять масштабний секретний об’єкт поблизу нової об’їзної дороги.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав становище національних меншин в Україні “спільною проблемою” Росії та Угорщини та закликав Будапешт до спільних дій.