Перед самітом НАТО Туреччина посилила тиск на активістів, журналістів і опозицію

Джерело: The Guardian.

Турецька влада посилила контроль над публічним життям напередодні саміту НАТО в Анкарі. У столиці до 10 липня заборонили демонстрації, а під час рейдів минулого місяця затримали понад 200 людей.

Human Rights Watch заявила, що саміт, який стартує у вівторок, відбувається на тлі посилення порушень базових прав у Туреччині – зокрема обмежень для опозиції, медіа та свободи висловлювань.

Один із найгучніших випадків – арешт стендап-коміка Деніза Гьокташа. Його затримали після повернення з відпустки в аеропорту Стамбула і помістили під варту. Коміка звинуватили в “образі президента” та “приниженні релігійних цінностей” через виступ, у якому він назвав Реджепа Таїпа Ердогана диктатором і жартував про смертників. Запис виступу на YouTube переглянули майже 9 млн разів.

За даними Bianet, під час допиту Гьокташ пояснював, що не мав наміру нікого ображати.

“Слово “диктатор” – це політичний термін, тема, яку часто обговорюють у суспільстві, і я не мав наміру нікого образити або принизити цією заявою”, – сказав він.

Ще один інцидент стався в місті Айдин, де влада не дозволила пришвартуватися круїзному лайнеру компанії Atlantis, орієнтованому на ЛГБТК+ туристів. Рішення пояснили тим, що пасажири нібито “відомі поведінкою“, яка “не відповідає структурі нашого суспільства та нашим моральним цінностям”.

Американська акторка і співачка Патті Люпон, яка мала виступати на борту, заявила, що лайнеру заборонили вхід до Туреччини “просто через те, хто перебуває на борту”.

Тиск торкнувся і журналістів. У неділю затримали редакторку міжнародних новин T24 Бусе Сьоютлю та журналістку OdaTV Джерен Ердогду. Адвокат Сьоютлю Ерман Озтюрк заявив AFP: “Ми вважаємо, що це пов’язано із самітом НАТО”. Також затримали Езгі Оналан, голову стамбульського відділення Асоціації сучасних юристів.

Прокуратура Анкари стверджує, що рейди були спрямовані на викриття діяльності терористичних організацій. Водночас Human Rights Watch заявила, що влада не надала доказів конкретних злочинів у справах людей, яких підозрюють у тероризмі.

На тлі цих подій правозахисники та опозиція знову звинуватили уряд Ердогана в придушенні критики. Цього року “Репортери без кордонів” поставили Туреччину на 163-тє місце зі 180 у рейтингу свободи преси.

Західні лідери здебільшого уникають публічної критики Анкари, зосереджуючись на безпековій співпраці. Однак колишній посол США в Туреччині Девід Саттерфілд заявив, що Захід має говорити про стан демократії в країні.

“Важливо, щоб Захід і далі коментував деградацію демократичних інституцій у Туреччині, тому що курс не є незворотно визначеним, Туреччина не перебуває за межею”, – сказав він.

Окремо в Туреччині триває тиск на головну опозиційну Республіканську народну партію. Мера Стамбула Екрема Імамоглу заарештували і судять за корупційними звинуваченнями. Партія заявляє, що саме він залишається її кандидатом у президенти, навіть якщо балотуватиметься з в’язниці.

У Києві зросла кількість загиблих і постраждалих внаслідок російських ударів. Також є поранені в Київській області.

Країни-члени ЄС погодили виняток для України, котрий дозволить закуповувати критично важливі ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 вересня.

Секретні аудити українських військових закупівель за 2024–2025 роки виявили системні проблеми із завищенням цін, посередниками та контрактами з компаніями, які не виконували попередніх зобов’язань. Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління, пише The New York Times.

Компанії з Чехії, Польщі та України стали переможцями конкурсу інновацій Persistent Airfield Denial, котрий провели Командування НАТО з трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC).

У Києві внаслідок російської атаки пошкоджений SVITO Padel Club, який заснували українські тенісисти Еліна Світоліна та Сергій Стаховський.