Передбачали долю за кістками: у Туреччині знайшли 1800-річний камінь із 56 пророцтвами

Джерело: Arkeonews

У стародавньому місті Кібіра на південному заході Туреччини археологи виявили кам’яний монумент віком близько 1800 років, на якому викарбувано 56 пророцтв. У давнину люди використовували його, щоб дізнатися про своє майбутнє, зокрема отримати відповіді на запитання про здоров’я, подорожі та фінансові справи.

Пам’ятник знайшли ще у 2024 році під час розкопок на території стародавньої міської агори. Нещодавно науковці дослідили написи на ньому та опублікували результати в науковому журналі Gephyra.

Монумент виготовлений із вапняку, його висота становить 1,24 метра. Усі чотири сторони вкриті написами давньогрецькою мовою, які датують II-III століттями нашої ери.

Дослідники встановили, що пам’ятник використовували для астрагаломантії – стародавнього способу ворожіння за допомогою суглобових кісток тварин.

Для передбачення майбутнього люди брали п’ять невеликих кісток овець, кіз або телят. Кожна мала чотири грані з числовими значеннями 1, 3, 4 і 6.

Людина кидала всі п’ять кісток одночасно, після чого шукала отриману комбінацію серед написів на монументі. Загалом система передбачала 56 варіантів, кожному з яких відповідало окреме пророцтво, пов’язане з певним божеством.

Наприклад, якщо всі п’ять кісток випадали числом один, це означало сприятливе передбачення від Зевса. Воно обіцяло людині щастя та розсудливість, а також рекомендувало вшанувати Афродіту й Гермеса.

Інші комбінації могли застерігати від подорожей або започаткування нової справи. Водночас деякі передбачення обіцяли одужання від хвороби, успіх у торгівлі чи благополучне повернення близької людини додому.

Науковці пояснюють, що до таких пророцтв зверталися переважно зі звичайними життєвими питаннями. Люди хотіли дізнатися, чи одужає хворий родич, чи буде безпечною подорож або чи варто вкладати гроші в нову справу.

Хоча результат залежав від випадкового падіння кісток, самі передбачення мали чітку структуру. Багато з них були написані грецьким гекзаметром – традиційним віршовим розміром античної поезії.

Кому був присвячений монумент

У верхній частині пам’ятника археологи виявили напис, який свідчить, що його встановлення профінансував заможний житель міста. Він також оплатив створення статуї Гермеса, її постаменту та декоративних елементів.

Ім’я благодійника не збереглося. Водночас присвята Гермесу, якого в давньогрецькій міфології вважали покровителем мандрівників і торгівців, відповідає призначенню пам’ятника.

Дослідники припускають, що спочатку монумент стояв на міській агорі або поблизу неї, де місцеві жителі та мандрівники могли звертатися до нього за передбаченнями.

Через кілька століть камінь використали повторно – його вбудували в північну стіну каплиці. Саме там археологи й виявили пам’ятник.

Подібні системи ворожіння були поширені в містах Анатолії приблизно у 1201210 роках нашої ери. Схожі написи раніше знаходили в Термессосі, Кремні, Сагалассосі та Перге.

Однак знахідка з Кібіри має важливу особливість: на ній збереглися не лише тексти пророцтв, а й числові комбінації, за допомогою яких люди визначали потрібне передбачення. На багатьох інших подібних пам’ятках ці інструкції відсутні або збереглися частково.

На думку науковців, відкриття допомагає краще зрозуміти релігійні звичаї та повсякденне життя мешканців Анатолії в римську добу, зокрема те, як вони ухвалювали важливі рішення та намагалися передбачити майбутнє.

• Поблизу Луксора археологи дослідили давньоєгипетську гробницю, яку використовували для поховань упродовж понад 300 років. У третій камері гробниці TT 209 у Фіванському некрополі виявили щонайменше 20 муміфікованих людей і одну собаку. Результати дослідження опублікували у журналі Frontiers in Environmental Archaeology.

• археологи,
• ворожіння,
• знахідка,
• пророцтва,
• розкопки,
• Туреччина