Перевірка декларацій: НАЗК виявило недостовірні відомості на майже 555 мільйонів

Джерело: пресслужба НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції за п’ять місяців 2024 року виявило недостовірні відомості на майже 555 млн грн, ознаки незаконного збагачення та необгрунтовані активи. Найбільша кількість декларацій, за якими проводяться повні перевірки, подані посадовцями з м. Києва (158 декларацій), Одеської (37), Київської (33), Львівської (26), Дніпропетровської (18), Черкаської (16) та Харківської (15) областей.

НАЗК розпочало 449 повних перевірок декларацій за новим ризик-орієнтованим підходом. З-поміж відібраних на повну перевірку найвищий показник рейтингу ризику мають декларації, подані представниками:

• органів місцевого самоврядування області – 78, з них дві – голів обласних рад, 20 – депутатів обласних рад, 56 – депутатів місцевих рад;
• державних адміністрацій – 22, з яких дві – заступників голів обласних державних адміністрацій, дві – голів районних державних адміністрацій;
• органів судової влади – 31, з них безпосередньо суддів – 24, 3 – голів судів;
• органів митної та податкової служби – 15 податківців, 10 митників, з них двоє начальників митниці;
• органів досудового розслідування – 23 прокурорів, з них одного  керівника та 8 заступників  керівників обласних прокуратур, 9 слідчих, 3 дізнавачів;
• державних підприємств – 22 керівників підприємств, 8 заступників керівників, у тому числі підприємств оборонної сфери;
• народними депутатами – 18.

Так, за результатами завершених за п’ять місяців 133 перевірок виявлено недостовірних відомостей на майже 555 млн грн, необґрунтованих активів – на  7,1 млн грн та ознак незаконного збагачення на 17,8 млн грн.

Зокрема, у травні завершено 85 повних перевірок, за результатами яких встановлено ознаки:

• необґрунтованості активів на 2,6 млн грн сільського голови Верхньокорецької сільської ради Закарпатської області, членом сім’ї якого набуто житловий будинок та земельну ділянку за відсутності доходів із законних джерел;
• недостовірних відомостей на загальну суму майже 499 млн грн (ознаки ст. 366-2 Кримінального кодексу України), зокрема у деклараціях:

– народного депутата України (5,8 млн грн), який не зазначив відомості про своє фінансове зобов’язання, яке виникло у зв’язку з купівлею корпоративних прав товариства та не вказав відомості про здійснені ним видатки;

– заступника начальника відділу Закарпатської митниці (286 млн грн),  який не підтвердив походження грошових активів члена сім’ї на суму понад 272,6 млн грн, своїх грошових активів на понад 13,3 млн грн, а також не відобразив земельну ділянку та свій дохід;

– голови Білгород-Дністровської районної ради Одеської області (59,6 млн грн),  який не підтвердив законність походження свого грошового активу на суму понад 59,5 млн.грн;

–  директора Державного підприємства “Дослідне господарство “Тахтаулово” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук” (27 млн грн), який  також не підтвердив законність походження своїх коштів на суму понад 25 млн грн, не відобразив квартиру, в якій фактично проживав, вказав недостовірні відомості про вартість квартири, що йому належить, та розмір отриманого доходу від відчуження корпоративних прав;

– працівника Донецької обласної прокуратури (23,4 млн грн), який  відобразив недостовірні відомості про наявність у нього криптовалюти та не вказав квартиру, в якій фактично проживав;

– судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (10 млн грн), яка  не відобразила відомості про корпоративні права чоловіка, про наявність яких була обізнана, адже засновниками товариства є її близькі особи, виконувачкою обов’язків директора товариства є її донька, а внесок у статутний фонд здійснено коштом майна чоловіка, що було виключено з відповідного розділу декларації.

Відповідні матеріали НАЗК скерувало до Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України для розгляду питання про початок кримінальних проваджень за ст. 366-2 ККУ та складення адмінпротоколів за ч. 4 ст. 172-6 КУаАП.

Крім того, НАЗК склало протокол про адмінправопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП щодо дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка вказала недостовірні відомості про свої доходи на суму майже 600 тис.грн. Матеріали спрямовані на розгляд суду.

За результатами завершених за п’ять місяців 133 повних перевірок найбільше порушень, зокрема ознак незаконного збагачення, недостовірних відомостей та необґрунтованих активів встановлено у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування – 15, з них один – голови міської ради, один – голови районної ради, 4 – депутатів обласних рад;
• органів досудового розслідування та поліції – 10;
• обласних та районних державних адміністрацій – 5;
• державних підприємств – 5, з яких 3 – керівників підприємств.

Підтвердилися факти декларування недостовірних відомостей у 13 із 38 завершених перевірок декларацій посадовців м. Києва (32%); у всіх з чотирьох завершених – посадовців Полтавської області (100%); у всіх з трьох завершених – посадовців Черкаської області (100%); у всіх з трьох завершених – посадовців Вінницької області (100%); у чотирьох із шести завершених – посадовців Чернігівської області (67%).

Корупція не зосереджена виключно на топ-рівні. Її багато на рівні керівників середньої та нижньої ланок, вона є у всіх регіонах і у всіх сферах. Проте кількість перевірок та їхні результати збігаються з даними соціологічних досліджень і дають уявлення про те, які сфери та регіони найбільше уражені корупцією. Картина досить показова і дає розуміння того, де саме мають бути сфокусовані зусилля антикорупційних органів. Сподіваємося на ефективну роботу колег з НАБУ, САП, ДБР та НПУ в подальшому розслідуванні справ за нашими матеріалами, і на справедливі рішення судів, — зазначив заступник Голови НАЗК Микола Корнелюк.

12 жовтня 2023 року набрав чинності закон про відновлення декларування. Одночасно розпочалася й кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року.

Зауважимо, НАЗК виконало вимоги прийнятого Верховною Радою України Закону № 3384-ІХ та забезпечило відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з врахуванням заходів безпеки, визначених п. 2-11 Прикінцевих положень Закону України “Про запобігання корупції”.

5 вересня у Верховній Раді не підтримали поправку про оприлюднення електронних декларацій для державних службовців. Вже 12 вересня президент ветував закон №9534 про відновлення електронного декларування, натомість народних проголосувати за відкриття реєстру декларацій.

20 вересня парламент проголосував законопроєкт про електронне декларування з правкою президента Володимира Зеленського про відкриття реєстру декларацій.

10 жовтня Зеленський підписав закон №9534 про відновлення електронного декларування під час воєнного стану.

• Народний депутат від фракції “Європейська Солідарність” Володимир Ар’єв повідомив, що 4 вересня Антикорупційний комітет Верховної Ради остаточно вирішив, що позаштатні радники Офісу президента та його керівництва і працівники патронатної служби президента, а також уповноважені президента не декларуватимуть статків.
• Національне агентство з питань запобігання корупції запускає першу в світі відкриту базу даних іноземних компонентів у зброї на порталі “Війна і санкції”.
• За 2021 рік 22% народних депутатів подали до НАЗК декларації про майно та доходи. Тоді як за 2022 рік таких народних обранців всього 14%.
• Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік.