За 2022 рік лише 14% нардепів подали до НАЗК декларації про майно та доходи – рух «Чесно»
Джерело: дослідження руху “Чесно”
10 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило публічний цілодобовий доступ до реєстру декларацій. Згідно з дослідженням, за 2021 рік 22% народних депутатів подали до НАЗК декларації про майно та доходи. Тоді як за 2022 рік таких народних обранців всього 14%.
Відповідна кількість декларацій наразі у реєстрі НАЗК після відновлення його публічного доступу.
Джерело: рух “Чесно”
Джерело: рух “Чесно”
Джерело: рух “Чесно”
Водночас зауважується, що серед керівництва ВР декларації подав лише голова парламенту Руслан Стефанчук — за обидва роки. Відсутні декларації у заступника спікера та колишнього лідера партії “Слуга народу” Олександра Корнієнка та заступниці спікера від “Батьківщини” Олени Кондратюк.
Серед керівництва парламентських фракцій декларації за обидва роки подав лише голова монобільшості Давид Арахамія.
Натомість у Кабміні задекларувалось сім посадовців за 2021 рік та шість — за 2022 рік. Переважно ексміністри, а також міністри Дмитро Кулеба та Олександр Кубраков.
Джерело: рух “Чесно”
Серед посадовців Офісу президента задекларувались п’ятеро заступників керівника ОП за 2021 рік та четверо за 2022 рік.
Джерело: рух “Чесно”
Тоді як декларації президента Володимира Зеленського та Андрія Єрмака за 2021-2022 роки в реєстрі НАЗК наразі відсутні.
12 жовтня 2023 року набрав чинності закон про відновлення декларування. Одночасно розпочалася й кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року.
Зауважимо, НАЗК виконало вимоги прийнятого Верховною Радою України Закону № 3384-ІХ та забезпечило відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з врахуванням заходів безпеки, визначених п. 2-11 Прикінцевих положень Закону України “Про запобігання корупції”.
5 вересня у Верховній Раді не підтримали поправку про оприлюднення електронних декларацій для державних службовців. Вже 12 вересня президент ветував закон №9534 про відновлення електронного декларування, натомість народних проголосувати за відкриття реєстру декларацій.
20 вересня парламент проголосував законопроєкт про електронне декларування з правкою президента Володимира Зеленського про відкриття реєстру декларацій.
10 жовтня Зеленський підписав закон №9534 про відновлення електронного декларування під час воєнного стану.
- Народний депутат від фракції “Європейська Солідарність” Володимир Ар’єв повідомив, що 4 вересня Антикорупційний комітет Верховної Ради остаточно вирішив, що позаштатні радники Офісу президента та його керівництва і працівники патронатної служби президента, а також уповноважені президента не декларуватимуть статків.
- Боєць батальйону “Вовки Да Вінчі” Олександр Ябчанка зареєстрував на сайті президента України петицію з вимогою відкрити декларації посадовців та депутатів.
- За минулий тиждень понад 5,7 тисячі посадовців подали декларації. Відтак, динаміка декларування в Україні зросла вдвічі.
- Національне агентство з питань запобігання корупції запускає першу в світі відкриту базу даних іноземних компонентів у зброї на порталі “Війна і санкції”.
- 10 жовтня, Національне агентство з питань запобігання корупції відновило доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (Реєстр POLITDATA).
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.