Підігрує пропаганді РФ: у ЦПД пояснили, навіщо Білорусь оголосила про ядерні навчання

Зображення: ЦПД

Джерело: Центр протидії дезінформації 

У Центрі протидії дезінформації пояснили, навіщо Білорусь оголосила про раптові ядерні навчання.

Отже, як зазначають у ЦПД, заява Білорусі про проведення “синхронізованої з РФ раптової перевірки із залученням носіїв тактичної ядерної зброї” є частиною російської кампанії із залякування світу погрозами застосування ядерної зброї.

“Білорусь, яка від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну залишається союзницею Москви, підігрує “ядерній пропаганді”, до якої держава-агресорка вдається, щоб зірвати військову допомогу Україні від західних партнерів та схилити до переговорів на своїх умовах”, – пояснили у Центрі протидії дезінформації.

А також додали, що ядерний шантаж для Росії залишається “останнім аргументом”. Активна експлуатація цієї теми свідчить, що у сьогоднішніх умовах у Кремля немає інших важелів, щоб якось змінити ситуацію на свою користь.

Зазначається, що протягом останнього часу Білорусь активізувала свою участь в інформаційній війні проти України з метою дестабілізації ситуації та впливу на європейських партнерів нашої держави через залякування.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.