Піднято частину порома «Естонія», який загадково затонув 30 років тому

Джерело: ERR

У ніч на 25 липня норвезьке науково-дослідне судно Viking Reach провело операцію з підйому апарелі (рампи) порома “Естонія”. Вона має допомогти з’ясувати обставини, за яких судно затонуло у вересні 1994 року, унаслідок чого загинуло 852 особи.

Як розповіли у виданні, операція з підняття апарелі порома “Естонія” розпочалася ще минулого тижня. Водолази очищали рампу від ґрунту і поглиблювали дно, а також встановлювали кріплення.

Підняту апарель доправили в естонський порт Палдіскі, звідки її планують перевезти наземним транспортом на склад для подальших досліджень.

“Ми змогли зробити більше, ніж планували. Апарель дуже важлива для того, щоб ми змогли успішно провести розслідування (причин трагедії – ред.) “Естонії”, – пояснив керівник естонського Центру розслідувань інцидентів із безпеки Мярт Отс.

Як відомо, пором “Естонія” затонув наприкінці вересня 1994 року. Унаслідок катастрофи загинуло 852 людей, включно з громадянами Латвії, Естонії, Фінляндії, Швеції тощо. Катастрофа вважається найбільшою корабельною трагедією в Європі у мирний час.

Згідно з офіційною версією, пором “Естонія” зазнав краху через те, що під час шторму відійшов носовий візор і через автомобільну палубу всередину потрапила величезна кількість води, що спричинило перекидання і затоплення судна.

Тисячі громадян Ісландії підписали звернення до уряду з вимогою заблокувати призначення нового американського посла Біллі Лонга. Причиною обурення стали його слова про те, що північна країна може стати частиною США, сказані на тлі спроб Дональда Трампа викупити Гренландію.

Понад 20 військовослужбовців британської армії можуть бути звільнені з лав збройних сил після виявлення наркотиків у їхній крові. Масштабна перевірка відбулася напередодні Різдва в одному з інженерних полків у Північному Йоркширі.

Вищий кримінальний суд Німеччини ухвалив рішення залишити під вартою громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік”.

Лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо підтвердила, що передала власну Нобелівську премію миру президенту США Дональду Трампу. Попри застереження Нобелівського комітету про неможливість передачі нагороди, політикиня вирішила віддати медаль американському лідеру.

Адміністрація Трампа зіткнулася з відсутністю підтримки своїх зовнішньополітичних ініціатив усередині країни. Згідно з останніми даними, 75% американців не хочуть, щоб Сполучені Штати намагалися встановити контроль над датською територією.