Після протестів у Дагестані Кадиров порадив правоохоронцям розстрілювати мітингувальників
Джерело: російське пропагандистське видання РИА Новости
Глава Чечні Рамзан Кадиров дав пораду правоохоронцям, як потрібно поводитись з учасниками протестів під час заворушень.
Кадиров відреагував на нещодавні події у Дагестані та наголосив, що мітингуючих потрібно негайно затримувати.
Однак, додав він, є також інший варіант.
“Або зробіть три попереджувальних постріли у повітря і після цього, якщо людина не виконує вимог закону – четвертий постріл робіть у лоб. Більше не вийдуть. Це мій наказ”, – наказав Кадиров під час зборів.
Що передувало?
Вечері 29 жовтня сотні осіб зібралися в аеропорту столиці Дагестану перед прибуттям рейсу з Тель-Авіва. Учасники заворушень із палестинськими прапорами та плакатами прорвалися до літака та перевіряли машини, які виїжджають з аеропорту, щоб знайти “біженців з Ізраїлю”.
Поліція не перешкоджала діям натовпу, однак почала глушити зв’язок у районі аеропорту. Згодом мітингувальники почали закидувати росгвардію камінням. Після того, як учасники акції прорвалися на злітну смугу, прибули спецпризначенці. Міністр Дагестану з питань національної політики Енрік Муслімов та міністр у справах молоді Каміл Саїдов прибули на місце для переговорів.
- Президент України Володимир Зеленський, на тлі антисемітських погромів в аеропорту РФ, заявив, що російська ненависть до інших націй глибоко вкорінена у систему.
- Після подій у Дагестані Ізраїль закликав своїх громадян виїхати з Північного Кавказу та утриматись від поїздок до цього регіону РФ.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.